Макет Маріуполя станом на 2022 рік представлений на виставці «МУІ – Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. Щоб зафіксувати розвиток міста на момент окупації, протягом чотирьох років його виготовляли та збирали місцеві архітектори, урбаністи і студенти. Ця масштабна модель, площею майже 25 квадратних метрів, складається з 364 окремих сегментів і є надзвичайно детальною.
Макет має настільки високу точність виконання, що, за словами дослідників, кожен житель міста може розпізнати на ньому власний будинок. Виставка пропонує глядачам побачити Маріуполь не просто як окуповану точку на карті, а як унікальний багатошаровий світ із своєю історією, архітектурою, культурним та релігійним різноманіттям. Центральний об’єкт експозиції супроводжується відеомапінгом, який ілюструє головні події в житті міста безпосередньо на його карті. Оглянути макет можна у Центрі Архітектури «Порохова вежа».
«Ми задумали цей проект у 2022 році, у найпекучіші дні боїв на «Азовсталі», зосередившись на тому, яким був Маріуполь у той період. Ми почали вивчати місто, в якому раніше не були, і відкрили для себе справжній Маріуполь з його унікальною ідентичністю, різнобарв’ям, красою і значенням», – розповів керівник проєкту Максим Ясінський.
Від початкової ідеї до втілення минуло чотири роки, за цей час макет доповнили відеомапінгом, освітніми, художніми та технологічними блоками. Проте саме модель усього Маріуполя з самого початку була ядром проекту: він задумувався як спосіб продемонструвати місто через призму географії, архітектури та урбаністики.
Компанія blago виступила партнером проєкту, підкреслюючи свою підтримку культури як свідомий вибір. Вони сприяють розвитку міських просторів, де художні інсталяції й прогулянкові зони стають джерелами натхнення, а мистецтво органічно інтегрується у сучасне міське середовище.
За чотири роки автори дослідили Маріуполь набагато глибше, ніж гадали спочатку. Місто постало як багатошарова, багатонаціональна спільнота зі складною історією, власним мікрокосмосом багатьох етносів і значною роллю в українському історичному контексті. Відтак виставка функціонує не лише як експозиція, що фіксує втрату, а як спроба повернути місто українцям, зробити його знову помітним через історію, мистецтво, сучасні технології та збереження пам’яті про його спадщину і мешканців.
Фінальна версія макету включає територію Маріуполя та його значущі споруди: від портової інфраструктури і житлових районів до заводу «Азовсталь», а також мечеті Сулеймана та Роксолани. Модель відтворює місто станом на 2022 рік — повністю охоплює площу 244 км² у масштабі 1:4000, має розміри 5,5 на 4,5 метри (24,75 м²) і складається з 364 сегментів. На неї накладається відеомапінг, який демонструє розвиток Маріуполя в часі — від періоду заснування до новітньої історії, із особливим акцентом на мешканців, архітектуру, досягнення та втрати.
Ідея проекту згодом розрослася до масштабного міждисциплінарного проєкту, долучивши до роботи художників, скульпторів і технологічних партнерів.
«Ми охопили хронологію фактично від заснування міста й перших поселень на цій території до 2022 року — усе життя цієї місцевості. Лише так можна пізнати справжній Маріуполь, який є багатонаціональною структурою і містом. Немає можливості пояснити його існування ділом одного народу — як в українців, так і в греків. Це заслуга багатьох народів. Звісно, існує й негативний аспект — російська імперія спричинила руйнування спадщини інших культур і нав’язування власної історії. Ця практика знищення і русифікації є характерною для багатьох міст Сходу», – прокоментував Максим Ясінський.
Що саме представлено на виставці?
Навколо макету розгорнуто дослідницький і візуальний пласт експозиції, який включає:
– історичні карти та документи;
– давні та сучасні фотографії;
– макети втрачених і збережених архітектурних пам’яток;
– інші графічні матеріали, що допомагають усвідомити місто не просто як туристичну візитівку, а як динамічну, живу історію.
Важливу частину експозиції становлять відеоматеріали партнерського проєкту «Реальна історія», зокрема уривок документального фільму Акіма Галімова «Справжня історія Донбасу». У ньому досліджуються маніпуляції та історичні міфи, які Росія застосовує для виправдання війни проти України. Завдяки цим матеріалам можна дізнатися, як на території сучасного Маріуполя виникли грецькі поселення, як завдяки українському підприємцю Алчевському місто стало центром металургійної промисловості і як, попри зусилля імперської Росії, воно залишалося переважно україномовним.
«Історично на Донбасі переважали українці. Росіяни жили тут здавна через близькість кордону з РФ, але у другій половині XIX століття їхня кількість збільшилася через приїзд заробітчан у зв’язку зі стрімкою індустріалізацією регіону. Незважаючи на цей приплив із російських губерній, українці та українська мова залишалися домінантними. Це підтверджують дані російських документів і перепису населення 1897 року. Найбільш вражаючі для російської пропаганди цифри надходять саме з Маріупольського повіту: там українською говорили 46% населення, грецькою – 19%, а російська була на третьому місці — лише 14%, тобто абсолютною меншістю», – зазначив Акім Галімов.
Експозиція також включає мистецькі твори і технологічну частину. У просторі представлені:
– мозаїчні роботи Ганни Круть із серії «Птахи Маріуполя»;
– живопис Василя Коренчука та Анни Скицької;
– скульптура Данила Турія «Фея Маріуполя»;
– світлини міста різних років.
Технологічний сегмент, підготовлений компанією SKEIRON, доповнює експозицію AR/VR-рішеннями, серед яких:
– гіпсова модель Маріупольського драматичного театру з доповненою реальністю, що демонструє цифрову копію будівлі до її руйнації;
– інтерактивний 3D-тур театром на сенсорному екрані;
– VR-досвід, присвячений маріупольським мозаїкам і хроніці їхнього знищення.
Таким чином, виставка функціонує як цілісна розповідь про місто, де макети і технології створюють логічну та раціональну основу, а мистецтво надає емоційний і ностальгічний вимір.
Наприклад, роботи художника Василя Коренчука символізують цей емоційний пласт. Митець прожив у Маріуполі п’ятдесят років і залишив місто лише після вторгнення російських військ.
У межах проекту команда «МУІ» і Центр архітектури та дизайну «Порохова Вежа» готує публічну програму, що доповнює експозицію й розкриває її дослідницький, мистецький і технологічний контекст. Зокрема передбачено:
– кураторські екскурсії;
– лекції та дискусії;
– майстер-класи і воркшопи.
Виставка триватиме до 22 березня. Для мешканців Маріуполя передбачено окремий промокод для відвідування.
