Використання пасків безпеки водіями: огляд дослідження у різних містах

Станом на 2025 рік в Україні понад 48% водіїв регулярно пристібаються пасками безпеки. Цей показник демонструє зростання порівняно з попереднім роком. Проте більшість водіїв все ще нехтують цим простим заходом безпеки, що дозволяє зберегти здоров’я та життя під час аварій. Такі дані отримано в рамках дослідження «Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України у 2025 році», яке було оприлюднене ініціативою «За безпечні дороги».

Основні результати дослідження свідчать про такі тенденції:

• Кількість водіїв, які використовують паски безпеки, зросла на 2,4% у порівнянні з 2024 роком, коли цей показник становив 45,97%.
• Середній рівень користування ременями безпеки у проаналізованих містах досяг 48,4%.
• З 2017 року, коли було проведено перше подібне дослідження, кількість водіїв, що пристібаються, зросла більш ніж утричі.

Хоча динаміка є позитивною, більшість водіїв у міських центрах України й надалі ігнорують користування пасками безпеки, що залишається суттєвою проблемою для зниження ризиків під час дорожньо-транспортних пригод.

Результати дослідження користування пасками безпеки

Найвищі показники пристібання ременів безпеки виявлено у таких українських містах:

1. Львів – понад 70% водіїв користуються пасками безпеки;
2. Київ – понад 68%;
3. Рівне – понад 60%.

Натомість найнижчі значення зафіксували у:

• Кропивницькому – 27%;
• Сумах – 28%;
• Миколаєві – 34%.

Результати дослідження користування пасками безпеки

Організатори дослідження наголошують, що пристебнутий ремінь безпеки:

• Удвічі підвищує шанси водія та пасажира вижити у потенційно смертельній ДТП;
• Захищає від серйозних травм у разі дорожньо-транспортної пригоди меншої тяжкості.

Роботу над дослідженням виконали громадські організації Центр демократії та верховенства права і Vision Zero. Загальна вибірка включала 32 451 водія із 19 міст України, серед яких Київ і 18 обласних центрів, де це дозволяла безпечна ситуація. Опитування проводилось у серпні 2025 року за допомогою методу спостереження без безпосередньої взаємодії з учасниками руху.