У Львові на Личакові врятували сторічну віллу, яка довгий час залишалася покинутою та перебувала в аварійному стані. Колись вона слугувала притулком для безхатченків, і навіть тут траплялися пожежі. Однією з причин занедбаності було те, що попередній власник купив ділянку з наміром знести споруду та збудувати на її місці новий будинок. Втім, доля склалася інакше: цей будинок перейшов у власність Василя Лози та його дружини Катерини, які повірили у потенціал будівлі і доклали зусиль для її збереження. Для створення комфортних умов проживання у віллі були зроблені сучасні прибудови, що чудово гармонує з архітектурним стилем первісної споруди. За львівською традицією будинку дали ім’я — «Айва», за однойменним деревом, яке щедро плодоносить біля входу. Про результати чотирирічної реставрації розповіла відома історикиня архітектури Тетяна Казанцева.
Будинок на вулиці Пісковій залишався порожнім протягом восьми років до моменту його придбання. За цей час будівля поступово руйнувалась, перетворившись на притулок для соціально неблагополучних осіб, які винесли з неї всі цінні речі. Передостанній приватний власник не бачив жодної цінності в самій будівлі, а купив ділянку виключно заради земельної ділянки. Однак його плани кардинально змінилися, і у 2021 році цю аварійну споруду придбали Василь та Катерина Лози.
За словами господині, будинок зведений у 1906 році, проте у 1920-му був перебудований у стилі ар деко. Від первинного проекту збереглися лише архівні креслення, на яких можна побачити дерев’яну велику веранду в народному стилі. Період ар деко зберігся у вигляді поодиноких розписів стін і стелі, які дивом уціліли після пожежі. Їх реставрували фахівці з Karp Restorer.
За масштабною реконструкцією будинку працювало архітектурне бюро Replus Bureau. Головні архітектори та дизайнери — Дмитро Сорокевич і Христина Бадзян — зазначають, що до історичної споруди добудували:
1. Прозору і простору вітальню з панорамними вікнами.
2. Терасу.
3. Повноцінний мансардний поверх із трьома спальнями.
4. Цокольний поверх було розчищено і також пристосовано для житла.
Сучасні фасадні елементи білуваті, а основні зовнішні стіни оздоблені натуральною штукатуркою, що імітує старовинну поверхню. Невелика за площею будівля тепер містить п’ять спалень та дев’ять санвузлів. Оскільки вілла не є офіційною пам’яткою архітектури, власники мали можливість вільно змінювати зовнішній вигляд будинку.
Залишки старої цегли використали для мурування підпірних стінок, а металеві решітки з веранди інтегрували у ландшафтне оформлення подвір’я. Хоча столярні роботи довелося виконати заново, нові елементи максимально повторюють оригінальний вигляд. Латунна фурнітура збереглася і була використана повторно. Ардекові двері до кабінету та дерев’яний портал у вітальні — це оригінальні деталі інтер’єру. Оформлення доповнили вінтажними меблями міжвоєнного періоду. У одній із ванних кімнат було використано старий алебастр із будинку, що підлягав знесенню.
Тетяна Казанцева наголошує, що у цій віллі поєдналися кілька архітектурних стилів:
– ар деко та неокласицизм архітектора Юзефа Горнунга;
– закоп’янський стиль будівничого Антона Рубіновського;
– елементи кубізму;
– унікальний дизайн архітектурного бюро Replus Bureau;
– відновлені майстерні розписи та вапняні тиньки роботи KARP Restorer;
– вишукана столярка та автентичні меблі.
Усе це вдало інтегровано у складний рельєф ділянки на Кайзервальді.
Господиня вілли Катерина Лоза поділилася, що саме в цьому будинку народився польський поет Адам Загаєвський. Він залишив Львів немовлям у 1945 році, але згодом добре відгукувався про місто у своїй творчості. Для Катерини, яка є письменницею та етнічною полькою, це має особливе емоційне значення.
Ділянка навколо вілли збережена з плодовими деревами, які, можливо, пам’ятають перших мешканців. Найпомітнішою серед них є айва, що щороку приносить хороший урожай. Катерина Лоза готує з фруктів айви смачні пироги, а Василь Лоза виготовляє з них наливки.
