“Величезний прогрес” після Женеви, що заявив Віткофф і що відомо про переговори

Що саме сказав Віткофф після зустрічі

Після переговори у Женеві спецпосланець США Стів Віткофф публічно заявив про “величезний прогрес” у процесі, який у Вашингтоні називають шляхом до зупинки війни. У своєму дописі він прив’язав цей результат до зусиль адміністрації США та підкреслив, що робота триває не “для картинки”, а заради того, щоб зупинити щоденні втрати та руйнування.

Важливий нюанс у формулюваннях Віткоффа такий: він не оголосив “готову угоду”, але зазначив, що сторони після зустрічі мають донести напрацювання керівництву й рухатися далі — тобто переговорний процес не згортається, а переходить у наступну фазу.

Формат і учасники: тристоронні переговори та паралельні треки

Цей раунд — це тристоронні переговори Україна США Росія, які пройшли в Женеві 17–18 лютого. Українську делегацію очолював секретар РНБО Рустем Умєров, російську — радник керівника РФ Володимир Мединський. Від США, окрім Віткоффа, у зустрічах фігурував і Джаред Кушнер, а також паралельно працювали військові представники, щоб обговорювати технічні речі “на землі”, якщо дійде до практичних рішень.

Про що говорили першого дня за повідомленнями української сторони

Умєров описував перший день як максимально “прикладний” — без великої театральності й з фокусом на механіці. Після спільної частини команди розійшлися у профільні групи й продовжили роботу за напрямами, а не “в одному залі до ночі”.

Окремо звучала теза, що на столі — безпекові та гуманітарні питання, тобто не лише політичні гасла, а й те, що прямо впливає на людей уже зараз.

Що може стояти за словами “прогрес” і де тут конкретика

Пункти, які згадуються як ключові на цьому етапі

Зміст переговорів офіційно не розкладають по пунктах до дрібниць, але з публічних сигналів зрозуміло, які теми “висять” найважче. Саме навколо них і вимірюють прогрес — не красивими цитатами, а тим, чи з’являються робочі механізми.

• припинення вогню та варіанти контролю виконання, включно з тим, як фіксувати порушення
• гарантії безпеки для України після будь-якого режиму тиші, щоб пауза не перетворилася на підготовку до нового удару
• питання, пов’язані з окуповані території та статусом районів, які РФ контролює або намагається утримати
• гуманітарні блоки, де найчастіше шукають “перші домовленості”, зокрема обмін полоненими та інші механізми повернення людей

Паралельна реальність: війна не “ставиться на паузу” під час зустрічей

Женева відбувалася на тлі того, що війна триває щодня — і саме це робить будь-які переговори нервовими. На лінії фронту йдеться про протистояння на протяжності близько 1 250 км, а питання територій лишається центральним, бо РФ утримує приблизно п’яту частину української землі. У ті ж дні фіксувалися масовані повітряні атаки — сотні дронів і десятки ракет, із наслідками для цивільної інфраструктури та людей.

Цей контраст і пояснює, чому фраза мирне врегулювання війни в Україні звучить у заявах максимально обережно: будь-який “прогрес” тут перевіряється не словами, а тим, чи зменшується інтенсивність ударів і чи з’являється реальний механізм виконання домовленостей.

Що буде далі після Женеви і які сигнали вже прозвучали

Віткофф прямо дав зрозуміти, що сторони мають узгодити позиції зі своїми керівниками й продовжити роботу над текстом або рамками угоди. Українська сторона паралельно підкреслювала, що продовження в групах — це не “перерва”, а робочий формат, де якраз і народжується конкретика.

Чого чекати в найближчі дні

Можна очікувати, що акцент зміститься з загальних заяв на технічні деталі — як саме має працювати режим тиші, хто і як його контролює, що робити з гуманітарними питаннями, і які запобіжники потрібні, щоб домовленості не розвалилися в перший же тиждень.

Часті запитання