Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що останній проєкт плану миру для України було представлено президенту США Дональду Трампу. Цей план включає пропозиції щодо територіальних поступок, на які Київ, можливо, готовий піти. Водночас Мерц наголосив, що питання територіального врегулювання «повинне насамперед вирішуватися президентом України та українським народом».
Канцлер додав, що це також було чітко донесено до президента Трампа. Останніми тижнями європейські лідери тісно співпрацюють з українською стороною, розробляючи нову версію мирного плану, яка враховує інтереси та занепокоєння Києва.
Примітні моменти щодо ситуації:
1. Дональд Трамп, схоже, висловив роздратування через складність питання суверенітету над українськими територіями, окупованими Росією.
2. Оскільки його команда раніше активно співпрацювала з Москвою, європейські союзники України побоюються, що президент США може намагатись нав’язати Україні рішення, яке просуватиме російські інтереси.
3. За словами Мерца, було б помилкою змушувати президента України приймати мир, який його народ не прийме після чотирьох років страждань і загиблих.
4. Під час спільної пресконференції з головою НАТО Марком Рютте Мерц також зазначив, що під час конструктивної телефонної розмови із Трампом, французьким президентом Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером підкреслили необхідність врахування європейських інтересів.
5. Трамп, зі свого боку, заявив, що учасники «відомо гостро обговорювали ситуацію в Україні». Він також повідомив, що ще не ухвалив рішення щодо свого візиту до Європи, сказавши: «Ми не хочемо марнувати час».
Президент України Володимир Зеленський вже давно дає зрозуміти, що готовий вести особисті переговори з Трампом, аби обговорити складні моменти угоди. Проте президент США натякає на необхідність узгодження всіх питань до проведення такого діалогу.
Територіальне питання залишається одним із найскладніших. Російська сторона наполягає на повному виведенні українських сил із контрольованих нею частин Луганської та Донецької областей, чого Київ відкидає через принципові позиції та побоювання, що це створить Москві плацдарм для майбутніх нападів. Зеленський раніше підкреслював:
– „Ми не маємо юридичного права віддавати території на основі українського законодавства, Конституції та міжнародного права“;
– „Моральних підстав для цього також немає“.
Сьогодні Зеленський планує провести додаткові переговори з союзниками, беручи участь у спільному коаліційному дзвінку разом із Мерцом, Макроном і Стармером.
Під час часу активної дипломатичної діяльності між американськими, європейськими та українськими представниками Москва зберігає відносне мовчання. Однак будь-які висловлювання з російської сторони мають на меті закріпити враження, що Москва та Вашингтон поділяють спільні надії щодо умов мирної угоди.
Зокрема, у четвер міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров:
– Відзначив зусилля Трампа щодо посередництва в укладенні угоди;
– Зазначив, що нещодавня зустріч президента Путіна з американським посланцем Стівом Віткоффом у Кремлі «усунула непорозуміння», які виникли після саміту Трампа та Путіна в Алясці минулого літа;
– Заявив, що на той час Росія й США погодилися, що Україна має стати неалігованою, нейтральною та без’ядерною державою.
Окрім того, Лавров відкинув припущення про те, що Києву можуть надати гарантії безпеки у вигляді розміщення іноземних військових на території України. За його словами:
– «Це ще один приклад сумної логіки так званої „формули миру“ Зеленського»;
– Він додав, що Москва передала США «додаткові» пропозиції щодо колективної безпеки та готова надати юридичні гарантії неприменення сили проти країн НАТО та Євросоюзу.
Водночас Київ та його європейські партнери впевнені, що будь-яка мирна угода без надійних гарантій безпеки ризикує стати декларативною й несвоєчасною. Через те, що Росія неодноразово порушувала припинення вогню та перемир’я, Україна й Європа не довіряють обіцянкам Москви.
У зв’язку з цим у останні тижні українські та європейські дипломати активно лобіюють участь Сполучених Штатів у механізмах забезпечення безпеки України від нових нападів.
Раніше цього тижня Зеленський заявив, що готовий провести вибори, якщо США та європейські країни гарантують безпеку України під час голосування. Його п’ятирічний президентський термін мав закінчитися в травні 2024 року, проте через введення військового стану після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року вибори в Україні відкладено.
Не вперше у четвер голова НАТО Марк Рютте підкреслив, що надто багато країн-членів альянсу не відчувають нагальності загрози з боку Росії в Європі. Він застеріг:
– «Ми є наступною ціллю Росії»;
– Альянс повинен докласти максимальних зусиль, аби запобігти війні, яка могла б стати війною в масштабах, яких зазнали наші діди та прадіди.
Таким чином, наразі тривають активні консультації та дипломатичні зусилля у спробах знайти прийнятне для всіх сторін рішення щодо українського конфлікту, водночас в центрі дискусій залишаються питання територіальної цілісності, безпеки та умов майбутнього миру.
