Пошкоджена будівля на площі Соборній, що входить до світової спадщини ЮНЕСКО, стала однією з ключових локацій конференції «Співпраця заради стійкості», що відбулася нещодавно у Львові. Цей захід об’єднав близько 40 міжнародних делегацій, серед яких були очільники десяти міністерств культури провідних європейських країн, представники ЮНЕСКО, дипломати та інші високопосадовці. Організатором конференції виступило Міністерство культури України.
Під час заходу було досягнуто угод про надання приблизно 100 мільйонів гривень нової фінансової підтримки, розширення Альянсу культурної стійкості та реалізацію низки нових міжнародних проєктів. Основна увага приділялася ефективним механізмам захисту культурної спадщини, а також впровадженню довгострокових моделей відновлення і розвитку.
У конференції взяли участь:
– Міністри культури з 10 країн;
– Представники ЮНЕСКО;
– Високопосадовці та дипломати.
«Нідерланди виділяють Україні 1 мільйон євро на підтримку культурного сектору, Велика Британія – 250 тисяч фунтів, Люксембург – 350 тисяч євро», – повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України та Міністерка культури Тетяна Бережна. Вона також додала, що Комісар ЄС з питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф оголосив про виділення 250 тисяч євро від Team Europe, а ЮНЕСКО в рамках Другого протоколу Гаазької конвенції надає 60 тисяч доларів на захист культурної спадщини. Загальна сума міжнародної допомоги становить близько 97,6 мільйона гривень.
Отримані кошти спрямують насамперед на:
1. Відновлення пошкоджених російською агресією об’єктів культурної спадщини.
2. Захист музейних колекцій, що розташовані на небезпечних територіях.
3. Оцифрування музейних колекцій, що є не лише науковою і культурною ініціативою, а й необхідністю в умовах війни. Цифрова документація забезпечить збереження доказів у міжнародних судах, адже частину музейного фонду доведеться повертати з Росії.
Віце-прем’єрка наголосила, що на цей час під загрозою перебуває багато колекцій, особливо під час їх евакуації з прифронтових зон. Допомога у цьому напрямку є вкрай необхідною.
Від початку масштабної війни зазнало ушкоджень 1707 пам’яток культурної спадщини, а також 2503 об’єкти культурної інфраструктури. Із них 513 об’єктів повністю зруйновано.
Український уряд пройшов шлях від хаотичних дій у 2022 році до формування системного підходу, який включає:
– Цифровізацію та повну каталогізацію культурних об’єктів.
– Впровадження евакуаційних протоколів.
– Міжнародну координацію дій.
– Інтеграцію культури у загальнодержавну стратегію національної безпеки.
Учасники конференції мали змогу відвідати пам’ятки, які перебувають під загрозою, зокрема об’єкти, що входять до світової спадщини ЮНЕСКО. Міністерка культури запевнила, що Міністерство робитиме все можливе, аби міжнародні представники не лише висловили занепокоєння, а й запропонували радикальні механізми реагування на злочини Росії проти української культурної спадщини.
Наразі спеціалісти готують перелік пріоритетних пам’яток для першочергової реставрації. Серед них розглядається комплекс Бернардинського монастиря у Львові.
Крім того, Міністерство культури уклало меморандум про співпрацю з Іспанією у сфері культурної політики та проєктів відновлення. Представник Іспанії, міністр культури Ернест Уртасун, повідомив, що країна не лише долучиться до збереження та відновлення культурної спадщини України, а й має намір інвестувати у розвиток українського кінематографа.
Обговорювали учасники й питання протидії російській пропаганді, яка часто маскується під культурні проєкти. Зокрема, було підписано звернення щодо виключення Росії з участі у Венеційській бієнале.
«В Іспанії ми не хочемо бачити культуру, яка використовується для підтримки військових операцій. Культура відображає те, що відбувається в суспільстві, вона має право на критику, але повинна бути вільною від політичного контролю. Саме в цьому полягає відмінність між культурою демократичних і авторитарних держав», – наголосив Ернест Уртасун.
Тетяна Бережна додала, що країни з демократичними цінностями спільно працюють, щоб не допустити участі Росії у таких культурних заходах, оскільки це означатиме нормалізацію війни та підтримку агресії, що є неприпустимим у цивілізованому світі.
Серед інших учасників конференції були:
– Міністр культури Італії Алессандро Джулі.
– Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце, яка звернула увагу на боротьбу з російським впливом через культурні ініціативи.
– Міністерка культури Литви Вайда Алекнавічєне.
– Міністр культури Молдови Крістіан Жардан.
– Міністерка культури та національної спадщини Польщі Марта Цєнковська.
– Міністерка культури та медіа Хорватії Ніна Обулєн-Коржінек.
– Міністерка науки і культури Фінляндії Марі-Леена Талвітіє.
– Міністерка культури Швеції Паріса Лільєстранд.
– Генеральний секретар Міністерства культури Естонії Мерилін Пійпуу та інші високопосадовці.
Захід став важливою платформою для консолідації зусиль міжнародної спільноти щодо підтримки та збереження культурної спадщини України в умовах воєнного конфлікту.