До Університетської лікарні Львівського національного медичного університету звернувся військовослужбовець Віталій Дячук, який потерпав від наростаючого болю в попереку. Результати магнітно-резонансної томографії виявили наявність кісти у поперековому відділі хребта. У Житомирі лікарі відмовились проводити операцію, тому захисник звернувся за допомогою до медичних спеціалістів Львова, зокрема до судинного хірурга Тараса Кобзи.
Віталій Дячук є військовим із 2015 року. За час служби він виконував різноманітні функції:
1. Штурмовик
2. Снайпер
3. Вибухотехнік
4. В даний час працює інструктором
Під час бойового завдання у 2025 році він почав відчувати біль у спині. МРТ підтвердило серйозність проблеми, при якій без операції не обійтися. Своє здоров’я і життя військовий довірив колезі по службі – другу, який розуміє військову специфіку та потреби без зайвих пояснень, зазначили у лікарні.
Віталій пояснив: «Я звернувся до судинного хірурга Тараса Кобзи через його військовий досвід. Він воював із 2014 року в АТО, а під час повномасштабної війни працював лікарем і рятував поранених. Тарас розуміє психологію військового, чому ми не завжди можемо перебувати під постійним медичним наглядом чи проходити динамічне спостереження. У моєму випадку можливі тривалі перебування у бліндажі тривалістю до півроку».
На світлині, зробленій одразу після операції, зображені пацієнт Віталій Дячук разом із хірургом Тарасом Кобзою.
Судинний хірург Тарас Кобза знав Віталія заздалегідь: вперше вони познайомилися ще перед початком повномасштабного воєнного вторгнення. Тарас проводив з Віталієм вогневу підготовку та навчавав азам снайпінгу. Згодом вони зустрічалися неодноразово, адже Віталій активно долучався до звільнення Києва та брав участь у масштабних операціях з використанням бронетехніки, авіації та артилерії.
У Львові Віталію встановили діагноз: множинні кісти в ділянці ворот нирки. Їх класифікували як Босняк-3 та Босняк-4, що вважається передраковим станом. Ця патологія становила серйозну загрозу для життя: найменша травма могла призвести до розриву кист і викликати артеріальну кровотечу або ж малі утворення могли трансформуватися в злоякісні пухлини. Враховуючи це, було встановлено пряме показання до хірургічного втручання.
Для визначення подальшої тактики лікування у лікарні скликали консиліум з провідних спеціалістів:
– Урологи
– Онкоурологи
– Судинні хірурги
Вони дійшли спільної думки про необхідність операції на нирці. Спочатку планували виконати аутотрансплантацію нирки: вилучити орган, видалити кісти та повернути її на місце. Проте під час обстеження з’ясувалося, що тканини органу зазнали значних руйнувань, і внаслідок цього довелося прийняти рішення про повне видалення нирки.
Під час хірургічного втручання лікарі зауважили, що кишківник зрощений з печінкою, що вказувало на початок кістоутворення після перенесених пацієнтом травм. Операція пройшла успішно, без ускладнень.
Тарас Кобза поділився своїми відчуттями: «Оперувати друзів надзвичайно складно. Коли починав хірургічне втручання, мені довелося мобілізуватися і переключитися, аби не думати про те, що переді мною – Віталій».
Вже на другий день після операції військовий міг ходити без болю в попереку. Поруч із ним перебувала дружина Ліза, також військовослужбовиця.
