Серцем вражаючої змагальної події є саме поле Stadium Course, яке щороку приваблює величезну аудиторію, пропонуючи надзвичайно складне випробування для найкращих гравців у світі. Воно виправдовує свою репутацію, створюючи напружену атмосферу і перевіряючи вміння найкращих спортсменів.
Європейський учасник Кубка Райдера Олівер Вілсон поділився своїми враженнями:
– «Пам’ятаю свій вихід на 18-й стартовий майданчик – я був страшенно наляканий. На цьому полі розслабитися неможливо ніколи».
Саме на фінальному, 18-му, майданчику зійшлися двоє претендентів – Янг та Фітцпатрик, об’єднані боротьбою за престижний титул. Вода ліворуч від лунки, що вчора “поглинула” м’яч Янга, додавала напруги.
Фітцпатрик мав власні психологічні бар’єри після подвійного “богі” на цьому ж майданчику в третьому раунді. Завдання останнього ігрового дня вимагало максимальної мужності на полі, і Янг був готовий до цього виклику.
Серед лідерів змагання лише він та Джастін Томас ризикнули взяти на приціл складний пін, розташований близько до правої межі острівного гріну на 17-й лунці. Результатом став успішний “бьорді” для Янга, який вирівняв його рахунок із Фітцпатриком. Після цього належало виконати, ймовірно, найдовший драйв за всю історію гри на останній лунці Sawgrass.
Ось ключові факти:
1. Довжина удару Янгом сягнула 375 ярдів – офіційно зафіксоване досягнення, і головне, що м’яч опинився на фервеї.
2. Фітцпатрик вибрав драйвер, проте його м’яч завершив свій політ серед хвої на правій стороні серед дерев.
Фітцпатрик задумався: «Якби були другі шанси, чи не краще було б обрати трехдерев’яну клюшку?» У найнапруженіші моменти саме процес прийняття рішень перебуває під особливою увагою.
Гравець розповів:
– «Я знаю, що Кам грає з рухом мяча у вигляді “дроу”, і вважав, що мій м’яч піде так само. Але він полетів абсолютно прямо».
Незалежно від дискусій щодо тактики, цей титул було вирішено в найнапруженішій боротьбі. Фітцпатрик, попри всі зусилля, припустився “богі” і не зміг відіграти відставання.
Янг же в підсумку переміг, що стало можливим після того, як Людвіг Оберг утрачав лідерство на початку заключної дев’ятки. Вода на 11-й та 12-й лунках змусила шведа зробити дві критичні помилки.
Олівер Вілсон, який коментував події для радіостанції 5 Live у Флориді, акцентував:
– «Стратегія “ризик – винагорода” на заключних дев’яти лунках постійно випробовує гравців, і Оберг одразу ж втратив контроль».
– «Неможливо не згадати його можливості наприкінці третього раунду та на початку фінального дня. Це поле завжди готове “кусати”, тому треба максимально використовувати час, коли ти граєш на своєму найвищому рівні».
Усе це створило вкрай напружену і захоплюючу атмосферу для вболівальників як на місці події, так і перед екранами телевізорів.