Президент США Дональд Трамп рішуче підтвердив свої наміри щодо контролю над Гренландією, заявляючи у соціальних мережах, що «шляху назад немає» і підкреслюючи, що «Гренландія є надзвичайно важливою». Під час пресконференції в Білому домі, відповідаючи на питання про межі своєї готовності щодо придбання території, він лаконічно відповів: «Ви незабаром дізнаєтеся».
Серед міжнародних лідерів продовжують лунати попередження щодо нових тенденцій у світовій політиці. Президент Франції Емманюель Макрон на Всесвітньому економічному форумі у Давосі застеріг про можливий «перехід до світу без правил», тоді як прем’єр-міністр Канади Марк Карні зазначив, що «старий світовий порядок не повернеться». Трамп має прибути до Давоса у середу, де, за його словами, заплановано «багато зустрічей щодо Гренландії».
Під час тривалої пресконференції президент США також висловив упевненість у позитивному вирішенні ситуації із Гренландією. У відповідь на запитання BBC щодо можливої розпаду НАТО як ціни за придбання острова, Трамп заявив:
1. «Ніхто не зробив більше для НАТО, ніж я, у всіх аспектах».
2. «НАТО буде задоволене, і ми також будемо».
3. «НАТО нам потрібне для світової безпеки».
Водночас він поставив під сумнів, чи готовий Альянс прийти на допомогу США у разі потреби: «Я знаю, що ми прийдемо на допомогу НАТО, але справді сумніваюся, чи вони допоможуть нам».
НАТО, або Північноатлантичний альянс, сьогодні об’єднує 32 країни-члени, серед яких Сполучені Штати є однією з 12 країн-засновниць. Основною метою організації є захист свободи та безпеки через колективну оборону. Ключовий принцип Альянсу зафіксовано в статті 5 договору, яка визначає, що збройний напад на одного або більше членів вважається нападом на всіх.
Трамп не виключає можливість застосування військової сили для придбання Гренландії. Коли NBC News запитали президента про можливість силового захоплення території, він у відповідь сказав: «Без коментарів».
Представник Гренландії, Міністр промисловості та природних ресурсів Нааджа Наттаніельсен у вівторковому інтерв’ю BBC Newsnight поділилася, що місцеве населення було «здивоване» заявами президента США. Вона висловила категоричне небажання ставати частиною Америки і наголосила, що Гренландія чітко відстоює своє право самостійно вирішувати своє майбутнє та зберігати власну культуру.
Перший день форуму у Давосі став платформою для заяв про підтримку суверенітету Гренландії. Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйєн у своїй промові наголосила на повній відданості Європи безпеці Арктики, але підкреслила, що цей виклик може бути подоланий лише спільними зусиллями. Вона також засудила пропоновані Трампом додаткові мита як «помилковий крок».
Президент США оголосив про намір з 1 лютого ввести 10% тариф на всі товари, що імпортуються з восьми європейських країн, у разі їхньої протидії його планам щодо Гренландії. Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Європейський Союз висловлює «повну солідарність» з Гренландією та Королівством Данії, відзначаючи, що їхній суверенітет «не підлягає обговоренню». Цю позицію підтримав і Марк Карні, який підкреслив непорушність зобов’язань Канади у межах статті 5 НАТО, наголосивши:
– «Ми твердо стоїмо на боці Гренландії та Данії».
– «Повністю підтримуємо їх у праві визначати майбутнє Гренландії».
Емманюель Макрон, додатково закликаючи ЄС до відповідних кроків щодо американських тарифів, зазначив, що віддає перевагу «повагою до булінгу» та «верховенству права замість жорстокості». У вівторок Трамп також погрожував ввести 200% тариф на французьке вино та шампанське після того, як Макрон нібито відмовився приєднатися до ініціативи створення «Ради миру у Газі».
Президент Франції критично оцінив «безперервне нарощування нових тарифів» як «фундаментально неприпустиме», особливо коли такі заходи застосовуються як важелі впливу щодо територіального суверенітету. Макрон виступає за застосування антирозривного інструменту проти США, відомого як «торгова базука», щоб стримати подальші тарифні зволікання.
За інформацією, близькою до комітету з міжнародної торгівлі, Європейський парламент планує призупинити затвердження торгової угоди з США, укладеної у липні цього року. Такий крок досить ймовірно спричинить подальше загострення напруженості у відносинах між Сполученими Штатами та Європейським союзом.
