Під час офіційної церемонії в Куала-Лумпурі, де Камбоджа та Таїланд підписали угоду, увага була прикута здебільшого до президента США Дональда Трампа. Він вирізнявся серед інших присутніх своєю величною поставою та виступив із найтривалішою промовою, сповненою гордих заяв і перебільшень. Трамп характеризував цей день як «видатний момент для Південно-Східної Азії» та «історичний крок уперед». Підкреслюючи значення двох, дещо стриманих прем’єр-міністрів, які готувалися підписати угоду, він розповів про своє залучення до вирішення прикордонного конфлікту між Таїландом і Камбоджою, що виникло під час візиту до власного гольф-клубу Turnberry у Шотландії в липні.
Президент США зазначив: «Я сказав, що це значно важливіше за гру в гольф… Це не просто розвага, а справжнє задоволення — допомагати людям і країнам». Він наполіг на проведенні цієї урочистої події як умови своєї участі у черговому саміті Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN), заході, на який американські президенти приїжджали не завжди. Трамп скористався нагодою, щоб підкреслити свою кампанію щодо визнання себе видатним миротворцем. Він заявив:
1. «Вісім воєн, які моя адміністрація завершила за вісім місяців — такого не було раніше.»
2. «Ми в середньому закриваємо по одній війні щомісяця… Можна сказати, що це моє хобі, хоча насправді справа значно важливіша, а я в цьому добре розбираюся і люблю це робити.»
Однак, яке реальне значення має так званий «Мирний пакт Куала-Лумпур», як назвав його Трамп? Варто пам’ятати, що обидві держави вже уклали угоду про припинення вогню у липні, яку також було прискорено через тиск з боку адміністрації президента США. Аналізуючи положення нової угоди, видно, що прогрес не є кардинальним. Основні положення документа включають:
– Виведення важкої артилерії з спірної прикордонної зони;
– Створення тимчасової спостережної місії для моніторингу лінії розмежування;
– Запровадження нових процедур розмінування;
– Формування спільної робочої групи для протидії шахрайським центрам;
– Заміну втрачених межових позначок тимчасовими маркерами.
Важливо зазначити, що таїландські дипломати висловлюють упевненість у тому, що дипломатичне втручання Трампа може допомогти міцності цих угод. Проте основні історичні розбіжності навколо кордону залишаються невирішеними і становлять потенційну загрозу для нових конфліктів.
Після підписання угоди міністр закордонних справ Таїланду Сіасак Пхуангкеткео відмовився вживати термін «мирна угода», наполягаючи на офіційній назві документа — «Спільна декларація прем’єр-міністрів Таїланду та Камбоджі щодо результатів їх зустрічі у Куала-Лумпурі», яка звучить менш пафосно. Міністр охарактеризував цей документ як «шлях до миру», що суттєво відрізняється від масштабних заяв Трампа.
Також експерт з регіональних питань, автор і редактор південно-східноазіатського відділу журналу Diplomat Себастьян Странджіо, написав у своєму блозі: «Для президента Сполучених Штатів це надзвичайно скромна угода».
Натомість уряд Камбоджі проявив більший ентузіазм, продовжуючи шукати міжнародного визнання у своєму конфлікті з Таїландом, звертаючись до Міжнародного суду, з чим не погоджується Таїланд. Прем’єр-міністр Камбоджі Гун Менет висловлював свою високу оцінку президенту США і нагадав, що його уряд номінував Трампа на Нобелівську премію миру.
Прем’єр-міністр Таїланду Анутин Чарвіракул зробив більш стримані заяви, з огляду на тиск націоналістичних сил у своїй країні, які не бажають поступок Камбоджі — проблеми, з якою авторитарний режим сусідньої держави не стикається. Одночасно Таїланд наполягає, що конфлікт слід вирішувати двосторонньо, без посередництва третіх сторін. Країна висловила вдячність Трампу за підтримку і охарактеризувала роль США та Малайзії як «посередницьку» в укладенні цієї угоди.
Не тільки дві держави, а й решта учасників ASEAN не могли дозволити собі відмовити від ініціативи президента США провести цей дипломатичний захід. Південно-Східна Азія є найбільш орієнтованим на експорт регіоном світу, куди США є ключовим торговим партнером, навіть більше, ніж Китай. Цей регіон пережив складний рік під загрозою тарифної війни з Вашингтоном, що передбачала мита розміром до 48%, а також через напружені перемовини, які знизили мита до більш прийнятного рівня 19−20%.
Варто відзначити, що Дональд Трамп не залишиться на всьому саміті ASEAN. Після кількох двосторонніх зустрічей та офіційної вечері він вирушить до Японії, де візьме участь у засіданні Економічного співробітництва країн Азії та Тихого океану (APEC) — ще одного мультистороннього форуму, культурно неоднорідного для його жорсткої транзакційної політики. Однак саме на цьому майданчику президент США розраховує розпочати процес налагодження відносин із лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Таким чином, присутність президента Трампа у Куала-Лумпурі протягом 24 годин, як сподіваються учасники ASEAN, може сприяти стабілізації двосторонніх відносин і принести певний порядок у відносини між державами регіону.
