Прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер рішуче засудив плани Дональда Трампа щодо запровадження мит на товари з Великої Британії та інших європейських союзників, доки не буде досягнута домовленість про передачу США контролю над Гренландією. За словами британського прем’єра, така стратегія є “повністю невиправданою”.
Президент США у суботу оголосив про намір з 1 лютого встановити 10% мито на всі товари, що експортуються до США з зазначених країн, а з 1 червня – підвищити його до 25%. Сер Кір, який досі підтримує міцні відносини з Трампом, пообіцяв, що Велика Британія буде вести прямі переговори з адміністрацією Білого дому щодо цього питання.
Адміністрація Трампа активізувала заклики до передачі Гренландії – данської території в Арктиці – під контроль Сполучених Штатів, аргументуючи це питаннями національної безпеки. Це викликає занепокоєння серед європейських союзників та жителів острова.
Зокрема, Трамп пообіцяв, що нові тарифні обмеження розповсюджуватимуться не лише на Велику Британію, а й на товари з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів і Фінляндії.
Варто підкреслити, що:
– Велика Британія була першою країною, яка домовилася про скасування або зниження раніше запроваджених США мит;
– Сер Кір Стармер виступав посередником між Вашингтоном та Європою у переговорах щодо завершення війни в Україні;
– Нещодавно Велика Британія разом з іншими європейськими державами підтримала Данію у питанні суверенітету Гренландії;
– Кілька країн на початку цього тижня розмістили війська в столиці Гренландії, Нуку, в рамках так званої розвідувальної місії.
Прем’єр Великої Британії наголосив на необхідності балансу між союзниками, які дедалі більше конфліктують у даному питанні, і підтвердив, що майбутнє Гренландії – суверенна справа Данії й самого острова.
Так він заявив у суботу:
– “Ми також чітко вказали, що безпека в Арктиці є важливою для всього НАТО, і всі союзники повинні спільно посилити заходи протидії загрозі з боку Росії в цьому регіоні.”
– “Введення мит для союзників замість посилення колективної безпеки НАТО є абсолютно неприйнятним. Звичайно, ми будемо вести прямий діалог із адміністрацією США.”
Підкреслюючи необхідність посилення безпеки в Арктиці, Сер Кір намагається дати зрозуміти Трампу, що Велика Британія готова брати на себе відповідальність, подібно до того, як європейські країни прийняли більший фінансовий тягар у справі допомоги Україні. Водночас такі заяви є рідкісною публічною критикою президента США і покликані виступити лакмусовим папірцем для “спеціальних відносин” між США та Великою Британією.
Урядові ініціативи Трампа викликали широке неприйняття в британському політичному середовищі:
– Лідерка Консервативної партії Кемі Баденох назвала ідею “жахливою” і додала, що це лише додаткове навантаження для бізнесу;
– Вона висловила переконання, що рішення щодо суверенітету Гренландії мають приймати виключно мешканці острова, висловивши підтримку позиції Кіра Стармера;
– Лідер Ліберальних демократів сер Ед Деві висловився, що “політика Стармера щодо США розвалилась”, і критично відгукнувся про те, що Вашингтон “карає Велику Британію та союзників по НАТО за правильні дії”;
– Нейджел Фарадж, засновник партії Reform UK і колишній соратник Трампа, зазначив, що не завжди погоджується з політикою Сполучених Штатів, і зокрема в цій справі твердо проти, зазначивши, що “ці мита нашкодять нам”;
– Лідер парламентської фракції Зелених Еллі Чоунс охарактеризувала рішення Трампа як “непродумане” й звинуватила президента США у використанні міжнародної арени як “дитячого майданчика” для тиску й залякування інших країн.
### Активізація Трампа у питанні Гренландії
За словами Дональда Трампа, США потребують Гренландію з міркувань національної безпеки. Його інтерес до території виявився одразу після початку другого терміну на посаді президента. Гренландія розташована стратегічно між Північною Америкою та Арктикою, що робить її важливою для:
1. Систем раннього попередження про ракетні загрози,
2. Моніторингу судноплавства в регіоні.
На території Гренландії вже дислоковано понад 100 військових США на станції контролю ракетної загрози на північно-західному узбережжі. За чинними договорами з Данією, Сполучені Штати мають можливість довільно збільшувати військову присутність на острові.
Останніми роками суттєво зросла зацікавленість у природних ресурсах Гренландії, серед яких – рідкісноземельні мінерали, уран і залізо. Їх видобуток стає реальнішим у зв’язку з таненням льодовика через зміну клімату.
Трамп не виключає можливості застосування військової сили, проте у своєму повідомленні у соцмережі Truth Social основну увагу зосередив на меті укласти угоду щодо “повного і цілковитого викупу” острова.
Він також висловив упевненість, що Росія та Китай мають намір заволодіти Гренландією, написавши:
– “Данія не може нічого з цим зробити. Зараз в її розпорядженні є лише дві собачі упряжки, одна з яких – нова.”
За словами Трампа, прихильники Данії створили “рівень ризику, який є неприйнятним і нестійким”, і через це необхідно вжити рішучих заходів задля “захисту глобального миру і безпеки”, аби якомога швидше припинити цю потенційно небезпечну ситуацію.
Данія неодноразово підкреслювала, що Гренландія не продається і що агресія проти її території спричинить кінець військово-політичного союзу НАТО. У свою чергу, Гренландія, що поступово рухається до незалежності, висловила бажання залишатися частиною Данії, а не переходити під американський контроль.
### Важливі аспекти щодо тарифів
– Мита – це податки на іноземні товари, які сплачують імпортуючі компанії країни, яка їх запроваджує, а не безпосередньо експортуючі держави;
– Однак, вони можуть негативно вплинути на економіки експортерів, оскільки імпортери можуть скорочувати обсяги закупівель через підвищені витрати;
– Зазвичай, ці додаткові витрати перекладаються на споживачів у вигляді вищих цін на товари.
Голова торгової політики Британської торгової палати Вільям Бейн охарактеризував свіжі мита США як “ще одне погане повідомлення” для британських експортерів, які вже відчувають складнощі через діючі тарифи.
Він додав, що торгівля є ключовим інструментом для стимулювання економічного зростання, і наголосив на важливості зусиль, спрямованих на зниження, а не підвищення мит. Бейн також закликав уряд Великої Британії “веди переговори спокійно”, щоб уникнути впровадження нових тарифних бар’єрів.
