Автори: Рега Канзара та Гончех Хабібіазад, BBC News та BBC Persian
У Тегерані 8 січня 2026 року відбулися масові протести, під час яких палали вогнища. Протести, що тривали з кінця грудня на тлі обвалу національної валюти, перетворилися на вимоги політичних змін.
Нещодавно компанія Starlink нібито скасувала щомісячну плату за підписку для користувачів в Ірані після того, як уряд країни минулого четверга перекрив інтернет, позбавивши мільйони людей зв’язку з сім’ями, джерелом доходів та доступом до інформації на тлі жорстокого придушення протестів.
Технологія супутникового інтернету стала критично важливою для тих, хто намагається повідомити світові про події в Ірані. Двоє мешканців країни повідомили BBC Persian, що їхні пристрої працювали навіть у вівторок увечері, хоча перебували поза дією оплачених підписок. Керівник організації, що допомагає іранцям виходити в інтернет, підтвердив BBC Persian інформацію про безоплатне надання послуг Starlink.
Ця система, розроблена компанією SpaceX Ілона Маска, забезпечує доступ до інтернету десяткам тисяч користувачів в Ірані, хоч її використання там і є нелегальним. Закриття традиційних каналів зв’язку зробило Starlink одним із останніх засобів комунікації з зовнішнім світом для іранців.
BBC звертався до SpaceX для підтвердження інформації про скасування плати, однак поки відповіді не отримано.
Використання Starlink в Ірані карається ув’язненням терміном до двох років, а влада активно проводить обшуки в пошуках антен, що дозволяють отримувати інтернет. За словами одного з користувачів на ім’я Парса (псевдонім), правоохоронці піднімаються на дахи і перевіряють сусідні будівлі, особливо в районах, звідки надходить багато відеоматеріалів.
Технологія працює як мобільна вишка у космосі, створюючи мережу супутників, що зв’язуються з невеликими приймачами на землі, обладнаними вбудованими Wi-Fi роутерами. Вартість пристрою є високою, тому скасування плати за доступ може суттєво поширити його використання.
Іранський міністр закордонних справ Аббас Арагхчі у понеділок заявив в ефірі Al Jazeera TV, що інтернет був перекритий після протидії “терористичним операціям”, які, за їхніми словами, координувалися з-за кордону. Новинне агентство Fars, що належить Революційній гвардії Ірану (IRGC), стверджує, що обмеження інтернету введено, щоб завадити використанню іноземних соціальних мереж — таких як WhatsApp та Instagram — для організації насильства і безладів.
Права людини осудили повне відключення інтернету як зловживання владою. Представник Управління ООН з прав людини наголосив BBC, що цей штурм ускладнює документування порушень прав людини.
Наразі одна з правозахисних організацій підтвердила загибель понад 2400 протестувальників та майже 150 співробітників сил безпеки, хоча реальні цифри ймовірно значно вищі. Оцінити точний масштаб трагедії дуже складно, адже, як і інші міжнародні ЗМІ, BBC не має змоги працювати безпосередньо зсередини країни.
Супутникові термінали Starlink, як на фото, дозволяють користувачам підключатися напряму до інтернету через супутники, минаючи блокування.
Відсутність доступу до інтернету ускладнює збір і підтвердження фактів по ситуації на місцях. Як зазначає Парса, багато хто залишається на зв’язку, проте лише невелика кількість наважується ризикувати, надсилаючи інформацію за межі країни. За даними правозахисної організації Witness, близько 50 000 людей користуються Starlink для виходу в світову мережу.
Махса Алімарадані, заступник директора Witness із питань технологій, небезпек та можливостей, повідомила, що іранська влада намагається “агресивно глушити” сигнал Starlink, але це не дає успіху. Через це правоохоронці пристосовуються до фізичного вилучення обладнання.
Окремі користувачі йдуть на значні ризики. Один із співрозмовників BBC Persian повідомив, що проїхав майже 1000 кілометрів до прикордонної території, щоб скористатися мобільними мережами сусідніх країн для передачі записаних відео. Він описав сцену з багатьма тілами в медичному судово-медичному центрі Тегерана, настільки шокуючу, що відчув потребу поділитися нею.
Іранський уряд має давню практику стеження за громадянами, включно з цифровими методами для посилення контролю над суспільством. Для злому телефонів та проникнення у приватні дані застосовуються фішингові технології, а доступ до інтернету у країні обмежений його внутрішнім сегментом, який нагадує приватний інтранет.
Доступ до західних соціальних мереж, таких як Instagram, WhatsApp та Telegram, заблоковано, тому іранцям доводиться користуватися віртуальними приватними мережами (VPN), щоб їх обходити. Водночас Instagram залишається одним із найпопулярніших ресурсів із приблизно 50 мільйонами користувачів.
Незважаючи на частковий обмін інформацією в мережі, експерти стверджують, що іранський уряд прагне контролювати інформаційний простір, обмежуючи поширення відомостей. Ана Даймонд, дослідниця Оксфордської лабораторії досліджень дезінформації та екстремізму, зазначає, що влада веде інформаційну боротьбу, ретельно добираючи матеріали, аби:
1. Не інформувати, а формувати ставлення населення;
2. Нормалізувати жертви, позначаючи протестувальників як бунтівників;
3. Ослабити єдність опору;
4. Підготувати громадськість, як усередині країни, так і поза її межами, до подальшого посилення насильства, якщо акції протесту триватимуть.
Попри небезпеку, Starlink став незамінним засобом для багатьох іранців, які прагнуть донести правду про те, що відбувається всередині країни, до решти світу.
Парса зауважує: “Я намагаюся не думати про те, що мене можуть спіймати. Це може бути дуже страшно”.
Минулого вівторка іранська розвідка повідомила про вилучення великої партії комплектів Starlink, нібито призначених для “шпигунських та диверсійних операцій” у країні. Проте BBC Persian підтвердив із кількох джерел у Ірані, що це обладнання широко використовують люди, які хочуть комунікувати без цензури.
Сам Парса підкреслює, що ризик потрапити в біду є не єдиною загрозою. Якщо іранці надсилають відео, що потрапляють у мережу або перехоплюються, вони повинні розуміти, що записи, зроблені вдома або поблизу місця зберігання пристрою, підсилюють їхню імовірність виявлення місця розташування владою.
Додаткові матеріали підготував Хаді Нілі, кореспондент BBC із питань технологій.
