Йосип Маліцький має пожиттєву інвалідність, а його син Володимир був єдиним його доглядальником і мав право на відстрочку від мобілізації. Однак Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) мобілізував 44-річного Володимира Маліцького через затримку у оформленні необхідної довідки, яка б підтверджувала його право на відстрочку. Після проходження базового загальновійськового підготовчого навчання (БЗВП) військова частина, до якої його направили, має списати його зі служби, але на це державою були витрачені бюджетні кошти на підготовку. 27 вересня Володимира тимчасово звільнили зі служби та надали час для оформлення повторних документів і списання.
Історія Володимира Маліцького із села Сасів на Львівщині стала відомою завдяки репортажам «Громадського» та «Радіо Свободи». Його 82-річний батько Йосип Маліцький має першу групу інвалідності та з моменту трьох інсультів, які переніс рік тому, повністю прикутий до ліжка. Володимир є його єдиним сином та доглядальником, завдяки чому він мав офіційне право на відстрочку від військової служби.
Відповідно до законодавства, документи, що підтверджують право на відстрочку, потрібно поновлювати кожні три місяці, що збігається з періодом воєнного стану. Остання відстрочка Володимира діяла до 6 серпня. Однак через реорганізацію управління соціального захисту, яке з липня перейшло з Міністерства соціальної політики до Пенсійного фонду, чоловік не зміг вчасно отримати довідку про надання допомоги на догляд за людиною з першою групою інвалідності.
За словами Віри Александрович, діловодки Золочівської міської ради, в склад який входить Сасівський старостат:
– Володимир мав усі необхідні документи, що підтверджують довічну інвалідність його батька та потребу у постійному догляді.
– Після 6 серпня він звернувся до ТЦК із повним пакетом документів, за винятком затриманої довідки.
– Пояснив причину відсутності довідки через реорганізацію, однак документи не прийняли, а через деякий час йому надіслали повістку поштою.
18 вересня Володимир прийшов до ТЦК з повісткою, після чого додому більше не повертався. Наразі він проходить базову загальновійськову підготовку на Львівщині. У цей час догляд за його батьком та господарством взяли на себе староста села та небайдужі односельці, які випадково почули крики Йосипа Маліцького з вулиці і дізналися, що тяжкохворий чоловік залишився без нагляду.
Лише 27 вересня Львівський обласний ТЦК і СП офіційно відреагував на цей інцидент, зазначивши:
– Реорганізація органів соціального захисту призвела до затримок у видачі довідок, що ускладнило своєчасне оформлення права на відстрочку.
– Водночас ТЦК діяв відповідно до чинного законодавства, мобілізувавши громадянина та направивши його на військову підготовку.
– Представники центру закликають громадян заздалегідь оформляти документи та повідомляти про особливі життєві обставини, щоб уникнути подібних випадків у майбутньому.
Того ж дня Володимир Маліцький у коментарі «Громадському» повідомив, що його тимчасово відпустили зі служби. Він отримав відпустку до 10 днів, щоб подати всі необхідні документи до військової частини для списання:
«Мені надали відпустку, щоб я зміг донести всі документи для звільнення з армії», – розповів Володимир.
Чоловік пояснив, що очікував на отримання довідки до 15 вересня, однак вона не була готова. 17 вересня він звернувся до ТЦК із пакетом документів та альтернативної довідкою, що надав староста села. Після проходження психологічних тестів і опитування про наявність водійського посвідчення, його утримували в будівлі, де проводять військово-лікарську комісію (ВЛК). Під час цього у чоловіка вилучили мобільний телефон і документи, а зв’язатися зі старостою села він зміг лише ввечері, скориставшись службовим телефоном установи.
Староста намагався пояснити співробітникам ТЦК ситуацію сім’ї Маліцьких, але вже наступного дня Володимира направили на полігон. Під час проходження підготовки у військовій частині особовий склад був здивований наявністю всіх документів, які підтверджували право на відстрочку.
Володимир висловив вдячність керівництву військової частини за гуманне ставлення до його ситуації, а також подякував односельцям і старості за турботу про його батька та господарство. Він також подякував журналістам за висвітлення цієї історії, оскільки без публічного резонансу невідомо, чи була б надана будь-яка допомога.
Юристи наголошують, що після завершення базового навчання військова частина обов’язково списала б Володимира, оскільки він має всі законні підстави для відстрочки. Отже, держава у будь-якому випадку понесла б зайві витрати на його підготовку.
