Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області ухвалив рішення на користь матері загиблого військовослужбовця, зобов’язавши Російську Федерацію виплатити їй компенсацію в сумі 65 мільйонів гривень. Позивачка звернулася до суду із позовом про моральну шкоду через загибель сина, який зазнав смертельних поранень під час артилерійського обстрілу у квітні 2024 року на території Сватівського району Луганщини. Це заочне судове рішення, оприлюднене у листопаді 2025 року, ще підлягає оскарженню, проте його значення виходить за межі національної юрисдикції, оскільки воно може бути використане як доказ у міжнародних органах юстиції.
Зокрема, у матеріалах справи зазначено:
– Позивачка вказала, що агресія Російської Федерації є незаконною та протиправною, і саме вона призвела до загибелі її сина.
– Через втрату близької людини жінка зазнала глибоких душевних страждань, які вплинули на її здатність нормально комунікувати, працювати та вести звичайний соціальний спосіб життя.
– Потерпіла переживає не лише тяжке горе, а фундаментальну втрату сенсу життя і віри у майбутнє.
– Вона вважає відповідальною за свою трагедію саме Російську Федерацію, яка розпочала широкомасштабну війну проти України.
Суддя Зоряна Павлів, розглянувши всі представлені докази та аргументи, ухвалила постанову без участі представника відповідача через воєнний стан, що діє в країні. В рішенні підкреслено:
1. Позивачка втратила сина внаслідок збройної агресії РФ.
2. У неї виник значний психотравматичний стан, пов’язаний із цією втратою.
3. Існують правові підстави для вимоги стягнення моральної шкоди з Російської Федерації.
4. Позов було задоволено, і Росія зобов’язана виплатити компенсацію у розмірі 65 мільйонів гривень.
5. Заочне судове рішення можна оскаржити у встановленому законом порядку.
Представники судових установ відзначають, що наразі відсутні механізми для примусового виконання подібних рішень, однак визнають їхню важливість у правовому та міжнародному контексті. Кожне таке судове рішення:
– Може служити доказовою базою для Міжнародного кримінального суду та інших міжнародних трибуналів.
– Стане підтвердженням вини вищих посадових осіб Росії у вчиненні воєнних злочинів.
– Допоможе у встановленні юридичної відповідальності за агресію проти України та наслідки, які вона спричинила для громадянської особи.
Ця справа є однією з численних, що демонструють прагнення української системи правосуддя надавати належну оцінку збиткам, заподіяним війною, та виступати механізмом захисту прав потерпілих. Водночас вона відкриває можливості для міжнародного визнання відповідальності Російської Федерації за спричинені страждання і втрати.
Якщо ви виявили помилку в цьому матеріалі, будь ласка, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
