Ніч, коли область не спала
Цієї ночі Волинь знову не спала. Повітряна тривога розтягнулася на години, а небо над областю стало маршрутом для російських ударних безпілотників. Ворожі дрони зайшли в регіон із півночі, змусивши мешканців десятків громад сховатися в укриттях і прислухатися до кожного звуку над головою.
Тривога була не «для галочки». Загроза була реальною.
Як «Shahed» заходили на Волинь
Російські дрони типу Shahed увійшли в повітряний простір Волинської області з боку Рівненщини. Першими під ризиком опинилися північні громади — район Любешова та Каменя-Каширського. Саме там фіксували перші повідомлення про рух безпілотників.
Далі ситуація різко змінилася. Дрони почали коригувати маршрут, розвертаючись у бік Ковеля. Частина ворожих цілей рухалася також у напрямку Турійської громади, що значно розширило зону небезпеки.
Політ майже «по лінії кордону»
Окрема загроза — траєкторія польоту. «Шахеди» трималися максимально близько до державного кордону. Така тактика добре знайома військовим: вона ускладнює роботу протиповітряної оборони й дає дронам шанс довше залишатися непоміченими.
У кількох громадах мешканці чули характерний низький гул двигунів. У цей момент у небі вже працювала ППО.
Куди міг бути спрямований удар
Маршрут безпілотників не був випадковим. Ворожі дрони рухалися у напрямку об’єктів критичної інфраструктури, які забезпечують стабільну роботу області. Йдеться про енергетичні та логістичні вузли, від яких залежать світло, тепло й базові послуги для тисяч людей.
Саме такі об’єкти ворог намагається вивести з ладу, особливо в холодний період.
Що відбувалося після відбою тривоги
Після завершення повітряної тривоги в регіоні одразу почали працювати аварійні та оперативні служби. Фахівці перевіряли території, над якими фіксували рух дронів, оглядали інфраструктурні об’єкти та мережі.
За попередньою інформацією, обійшлося без загиблих і поранених. Даних про масштабні руйнування не надходило, однак перевірки тривали ще кілька годин.
Чому Волинь усе частіше під загрозою
Волинська область дедалі частіше з’являється у зведеннях повітряних тривог. Причина — її розташування та наявність важливих інфраструктурних об’єктів. Ворог намагається використовувати дрони як інструмент тиску й пошуку слабких місць у системі оборони.
Попри це, більшість загроз вдається виявляти та стримувати.
Як мають діяти мешканці
Кожна така ніч — нагадування: повітряна тривога не буває «зайвою». Навіть якщо все минає без ударів, ризик залишається до останньої хвилини.
Фахівці радять не зволікати з укриттям, мати заряджені телефони та заздалегідь знати безпечне місце поруч із домом.
Волинь витримує
Попри нічну напругу, Волинь тримається. Область продовжує жити, працювати й підтримувати одне одного. І кожна така ніч лише підкреслює, наскільки важливо залишатися зібраними — і не втрачати людяності.
Часті питання:
Звідки російські дрони зайшли на Волинь?
Безпілотники потрапили в область із боку Рівненщини, після чого почали рух північними громадами.
Які райони опинилися під загрозою?
Спершу небезпека нависла над Любешовом і Каменем-Каширським, згодом дрони змінили курс у бік Ковеля та Турійська.
Чому дрони летіли поблизу кордону?
Такий маршрут ускладнює роботу ППО та дозволяє дронам довше залишатися в повітрі.
Чи постраждали люди внаслідок атаки?
За попередніми даними, обійшлося без жертв і поранених.
Що було основною ціллю атаки?
Маршрут дронів пролягав у напрямку об’єктів критичної інфраструктури Волинської області.
