Історія, яку ви зараз прочитаєте, містить опис тортур та фізичного насильства, і деякі читачі можуть знайти її складною для сприйняття.
Малий магазинник, якого ми умовно назвемо Ахмедом, розповів BBC про жорстоке вбивство двох чоловіків, здійснене російськими найманцями, що воюють проти джихадистів у Малі. Ці ж воїни не лише вбили свідків, а й погрожували йому ампутацією пальців та смертю.
Докладні свідчення Ахмеда — частина низки подібних зібраних BBC, які ілюструють активну тактику російських бойовиків у жорстокій контрповстанській операції проти ісламістів у країні Західної Африки. Методи, що застосовувалися, викликали широке осудження з боку правозахисних організацій.
З 2021 року влада Малі перебуває під контролем військового перевороту, через що французькі війська були змушені залишити країну. Фактично, хунта звинуватила їх у нездатності приборкати повстанців і переорієнтувалася на Росію, домовившись з найманцями з групи “Вагнер”, відомої своїми зв’язками з Кремлем.
Після виходу “Вагнера” з Малі відповідальність за операції у країні перейшла до групи “Africa Corps”, що підпорядковується Міністерству оборони РФ.
Звіти Європейської ради з міжнародних відносин свідчать, що військові із “Вагнера” використовували закриту Telegram-групу — доступну лише для запрошених — де документували свої злочини. У цій групі регулярно публікувалися фотографії та відео вбивств, зґвалтувань, тортур, канібалізму та наруги над тілами як підозрюваних повстанців, так і мирного населення.
У червні видання Africa Report повідомило, що їм вдалося “проникнути” у канал, пов’язаний із “Вагнером”, де було знайдено 322 відеозаписи та 647 фото жахливих знущань, включаючи відрізані голови і вибиті очі. Пости містили також прояви расизму.
Ахмед, який зараз перебуває у таборі біженців у М’берра, що в Мавританії, розповів, що трагедія розпочалася у серпні 2024 року, коли бійці “Вагнера” прибули до його великого магазину у місті Нампала на півдні країни.
Незважаючи на те, що його бос був постійним покупцем, росіяни вирішили затримати його за підозрою у співпраці з джихадистами, активними в регіоні.
Описуючи події, Ахмед розповів:
- Він був силоміць посаджений у автомобіль і зв’язаний;
- Солдат “Вагнера” приставив йому ніж до пальця, вимагаючи інформації про власника крамниці, який, за його словами, перебував у столиці Бамако;
- Після відмови відповіді “вірно” на запитання, Ахмеда відвезли на укріплену малійську військову базу, де тримали у ангарі разом із трьома найманцями;
- Там він зазнав удушливих тортур: кілька разів занурювали голову у воду, доводячи до непритомності;
- Потім його кинули до вбиральні, де знаходилися інші місцеві жителі, зокрема Хусейн, сильно побитий до невпізнаваності, та Умар, якого також жорстоко катували.
Після повернення в ангар Ахмед отримав пов’язку на обличчя і був похитаний ножем біля горла, з попередженням про можливу страти, якщо він не каже правди. Попри це, за його словами, він поділився всією наявною інформацією.
Його російські катувальники згодом познімали пов’язки і замкнули у кухні разом із двома іншими ув’язненими: туарегом, який був заарештований під час випасання худоби без пояснень, і арабом, якого затримали під час пошуків верблюдів.
Того ж вечора, повернувши ув’язнених до ангару, російські найманці обезголовили двох чоловіків перед Ахмедом, пригрозивши йому подібною долею, якщо він не розкриє місцезнаходження власника магазину.
Життя Ахмеда було врятоване лише завдяки втручанню командира “Вагнера”, який зв’язався з офіцером малійської армії і отримав підтвердження невинуватості власника крамниці. Цей командир наказав звільнити Ахмеда, а також іншого власника крамниці та Умара.
Після 15 днів ув’язнення Ахмед разом із родиною виїхав до Мавританії, шукаючи безпечного притулку.
На честь об’єктивності варто зазначити, що представники відомств оборони Росії та Малі не надали коментарів з приводу цих звинувачень.
За даними кампанії The Sentry, заснованої актором Джорджем Клуні та екс-чиновником США Джоном Прендергастом, “Вагнер” не лише чинив насильство над мирними людьми, а й сіяли хаос та страх у вищій військовій легіоні Малі, змушуючи командирів замовчувати порушення.
За словами одного з офіційних представників Малі, бойовики “Вагнера” були “гіршими за французів” та вважали малійських солдатів “більш дурними”.
У червні цього року “Вагнер” оголосив про завершення своєї місії і вихід з країни, проте більшість його підрозділів перейшли під контроль “Africa Corps”. За оцінками думкового центру Timbuktu Institute, що розташований у Сенегалі, 70-80% складу нового корпусу — це колишні бійці “Вагнера”.
Timbuktu Institute наголошує: Africa Corps унаследував “спадщину” порушень прав людини, яка включає внесудові вбивства та акти тортур. Водночас група моніторингу насильства Acled зауважує, що діяльність Africa Corps поки що виглядає “менш грабіжницькою” порівняно з “Вагнером”, а кількість інцидентів із масовими вбивствами цивільних суттєво зменшилася.
Конфлікт змусив близько 50 тисяч осіб переселитися до табору біженців М’берра в Мавританії, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
Серед них — Бінту, яка втекла минулого року з п’ятьма дітьми після того, як її чоловіка знайшли із множинними вогнепальними пораненнями. Місцеві стверджували, що його розстріляли під час верхової їзди.
У своїх словах Бінту підняла питання про опіку над дітьми і власною безпекою та поділилася, що навіть саме згадування “Вагнера” викликає у неї травму і страх.
Інший біженець, Юсуф, розповів, що разом з друзями збирався біля колодязя неподалік кордону з Мавританією, коли раптом до них набігли бійці “Вагнера”, почали безпричинно бити.
Він описав:
- Як один із бойовиків погрожував викинути його у колодязь;
- Інший втрутився і завадив цьому;
- Далі його і друзів розсадили по машинах, по три “вагнерівці” у кожній;
- Протягом поїздки його били, палицями і ногами наносили удари по обличчю, голові та грудній клітці;
- Після прибуття до військового табору на північ від Лере їх піддали жорстоким катуванням: били металевим прутом, зв’язували руки, щоб унеможливити втечу;
- Після того, як вони втратили свідомість, Юсуф прийшов до тями і побачив, що його руки були прив’язані до тіла мертвого друга, якого намагалися розбудити, продуваючи в ніс вихлопні гази від мотоцикла.
Доля мертвого товариша Юсуфу невідома, а решту друзів без пояснень відпустили.
За словами Ахмеда, перед його власними катуваннями він бачив, як “Вагнер” вчиняв масові злочини, зокрема оточив місто Нампала та прилеглі села.
Вал клиентов заставляли збиратися на футбольному полі, щоб відшукати того, хто, за звинуваченнями найманців, використовував супутниковий телефон.
Ось як Ахмед описав злочини:
- Чоловіка на ім’я Сіку Сіссей зняли з одягу, помістили голову у наповнений водою бочок і утримували допоки він майже не задихнувся;
- Під наглядом солдатів “Вагнера” стали приносити лопати та кайла, ніби готуючись копати могили для тих, хто не визнає себе винним;
- Після цілого дня спекотного утримання, всіх, крім одного, відпустили. Останній був забраний, і його доля нині невідома.
Ахмед прагне, щоб винні у звірствах були притягнуті до відповідальності.
Він зізнався, що пережита травма переслідує його у снах, а повернення до звичайного життя здається сумнівним.
Додатковий внесок у розслідування зробила кореспондентка BBC Фейвор Нуноу.
