Розповідаючи про політичний шлях Роберта Дженріка, важливо звернути увагу на ту трансформацію, через яку він пройшов, щоб наразі його можливий перехід до партії Reform UK виглядав не таким вже й неймовірним.
Його політична кар’єра розпочалася у 2014 році, коли він був обраний у парламент на позачергових виборах. Тоді його головним конкурентом була партія Ukip на чолі з Найджелом Фаражем. Опинившись у Палаті громад, Дженрік став частиною консервативного мейнстріму:
1. На референдумі з питання членства Великої Британії в Європейському Союзі він підтримав позицію залишення країни у складі ЄС (Remain).
2. Підтримував кандидатури Майкла Гоува, а потім Терези Мей у виборах лідера Консервативної партії.
3. Наприкінці прем’єрського терміну Терези Мей був призначений молодшим міністром у Міністерстві фінансів.
Значним моментом у його політичній кар’єрі стало об’єднання з Ріші Сунаком та Олівером Доуденом на підтримку Бориса Джонсона під час виборів лідера партії у 2019 році. Цей крок продемонстрував, що сила і вплив молодих політичних зірок консерваторів схиляється в бік Джонсона.
У першому кабінеті Джонсона Дженрік отримав одну з найвідповідальніших посад – міністра житлової політики. Проте згодом його політичні друзі пішли далі, залишивши його позаду.
Коли прем’єр-міністром став Ріші Сунак, помітно, що на відміну від Олівера Доудена, який став близьким соратником і зрештою заступником прем’єра, Дженрік не отримав повноцінного місця в Кабінеті, а був призначений міністром у сфері імміграції.
Саме робота у цій сфері, за словами близьких до нього осіб, суттєво вплинула на зміну його поглядів, адже він на власні очі побачив – що, на його думку, є недосконалістю імміграційної системи країни. Внутрішні критики вважали, що така трансформація – це політичний крок, спрямований на підготовку до конкуренції за лідерство у партії після майбутніх загальних виборів.
Зрештою Дженрік покинув уряд Суняка через незгоду з політикою останнього щодо нелегальної імміграції, вважаючи її надто м’якою. При цьому він став більш радикальним й щодо інших питань.
Саме переконання Кемі Баденоч у тому, що Дженрік готується зробити кардинальний поворот на правий фланг політичного спектра, призвело до сплеску внутрішньопартійної напруги й призвело Консервативну партію до суттєвих викликів цього дня.
