Позиція на старті Рассела, випереджаючи найшвидший болід поза командою Mercedes на 0,8 секунди, викликала фурор у піт-лейні в суботу, однак сама гонка спочатку розгорталася значно більш конкурентно, ніж кваліфікація.
Обидва пілоти Ferrari здійснили очікувано вибуховий старт, а Леклер, піднявшись з четвертого місця на решітці, захопив лідерство вже на першому повороті.
Уже на другому колі Рассел за допомогою додаткової електричної енергії проїхав повз Ferrari між поворотами 10 та 11. Проте Леклер відмовився здаватися без боротьби і, застосувавши схожу тактику, обігнав Mercedes на підході до повороту 9 на третьому колі.
Рассел не відпускав Леклера, ретельно тримаючись за його позицією. На дев’ятому колі він спробував атакувати на вході до першого повороту, але Леклер утримав перевагу, а Расселу довелося стримувати натиск Гемілтона, який вже приєднався до гонової групи.
Після стартового падіння до сьомого місця, Антонеллі наполегливо пройшов попереду Норріса, Ліндблада та Ісака Хаджара на Red Bull, долучившись до лідируючої четвірки після 10 кіл. Вони трималися разом доти, доки Хаджар не завершив гонку на 12-му колі.
Французький пілот, який перебував на п’ятій позиції, зупинився на прямій після старт-фінішу, що спричинило віртуальний сейфті-кар — зазвичай оптимальну нагоду для команд здійснити піт-стоп і зекономити час порівняно з виїздом на піт під час активної гонки.
Проте, хоча Рассел та Антонеллі виконали зупинку, Леклер і Гемілтон залишилися на трасі. Гемілтон відразу висловив незадоволення командною стратегією по радіо: «Хтось із нас обов’язково повинен був заїхати в бокси».
Натомість вони дотримувалися попередньо погодженої схеми з одним піт-стопом, продовжуючи довгу дистанцію.
До моменту піт-стопу Леклера на 25-му колі, Рассел відставав лише на п’ять секунд. Після зупинки Ferrari з’явилася на трасі з відставанням у 14 секунд від лідера.
Маючи свіжі шини, очікувалося, що Леклер зможе скоротити розрив із Расселом, проте цього не сталося, і боротьба на чолі гонки фактично завершилась.