Історія будівництва сміттєпереробного заводу у Львові, за словами польського підрядника, практично завершена. Однак насправді об’єкт ще далекий від повного завершення, а важливі завдання залишаються невиконаними через нехтування з боку виконавця робіт. Замість створення першого в Україні сучасного проєкту сміттєпереробки місто зіткнулося зі скандалами, кримінальними провадженнями та впливом псевдоактивістів. У цьому матеріалі Omega розповідається, чому стратегічно важливий для Львова екологічний комплекс досі не функціонує, хто несе відповідальність за зрив термінів і чи вдасться завершити реалізацію проєкту.
### Передумови та початок
У 2016–2017 роках Львів пережив серйозну кризу у сфері поводження з твердими побутовими відходами, відому як «Сміттєва блокада». Вона розпочалася з пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі та його подальшого закриття, що призвело до накопичення сміття в місті. Інші населені пункти відмовлялися приймати львівські відходи, а міський голова Андрій Садовий звинувачував центральні органи влади в політичній блокаді, яка унеможливлювала вивезення сміття. Цей кризовий період слугував каталізатором для пошуку ефективних систем поводження з відходами, хоча складність процесу розтягнулась на багато років.
Ініціатива будівництва сміттєпереробного комплексу із застосуванням механіко-біологічної технології обсягом 250 тисяч тонн відходів на рік виникла 2018 року. У 2019 році Львів отримав підтримку у вигляді кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та гранту екологічних фондів, а також інвестував власні кошти. Міністерство екології та природних ресурсів України того ж року підтвердило, що будівництво комплексу не зашкодить довкіллю, дозволивши розпочати реалізацію проєкту.
Проте проект викликав побоювання серед місцевих жителів і активістів, що іноді переростали у протести й судові позови. Для подолання недовіри ЛКП «Зелене місто» організувало поїздки до країн-сусідів, зокрема до Польщі, щоб продемонструвати учасникам подібні технології переробки сміття. Згодом розпочалася складна бюрократична тяганина та тривалі тендерні процедури, що затягнулися довше, ніж передбачалося. Зважаючи на міжнародний характер проєкту, увага до нього була високою.
Протягом 2020–2021 років тривали підготовчі роботи на виділеній земельній ділянці. У жовтні 2020 року ЄБРР погодив генерального підрядника – консорціум з Нідерландів і Литви, але рішення відмінили через скаргу компанії Control Process. В результаті тендер виграла польська фірма Control Process S.A., яка розпочала будівництво того ж року.
Попри початок повномасштабного воєнного вторгнення в Україну, будівництво тривало, хоча зі зсунутими термінами. Проте згодом ситуація загострилася.
Директор ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров повідомляє:
> «Ми спостерігаємо, що окрім Львова, в Польщі також фіксують випадки, коли підрядник заходить на майданчик, після чого затягує роботи, послуговуючись штрафними санкціями й юридичними інструментами, намагаючись отримати компенсації від замовника.»
Для того, щоб почати роботи, підрядник мав надати банківську гарантію у розмірі 10% від контрактної суми, що діятиме впродовж будівництва і один рік після його завершення – понад 3,5 мільйона євро. Це зобов’язання гарантує компенсацію замовнику у випадку порушення договору.
У вересні 2024 року стало відомо про проблеми з оновленням цієї гарантії. Control Process надіслала новий документ, в якому були змінені умови, передбачаючи виплату гарантії лише за рішенням окремої комісії, та скоротила строк дії гарантії до 2 грудня 2024 року. Через це будівництво призупинили, а мерія звинуватила підрядника у порушенні істотних умов договору.
Олександр Єгоров додав, що після підписання дев’ятої угоди з новими термінами у червні 2025 року підрядник спочатку вибачався перед владою і громадськістю, але згодом знову почав блокувати роботи, ігноруючи погоджені зобов’язання. Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що така поведінка ставить під сумнів репутацію польського бізнесу у великих інфраструктурних проєктах в Україні.
### Проблеми з підрядником
На старті будівництва Control Process заявляла, що реалізувала схожий проєкт у польському місті Ольштин. Проте це перший комплекс подібного масштабу в Україні. Відгуки про компанію у Польщі мають негативний характер.
Наприклад, у серпні 2024 року місто Стараховіце розірвало з Control Process контракт на будівництво установки рекуперації енергії. Проєкт передбачав зменшення залежності від викопного палива і зниження викидів шкідливих речовин. Заявлялося про:
– втрату початкового дозволу на будівництво через помилки в проєкті Control Process;
– відсутність необхідних правових рішень та звітів під час робіт;
– заборгованість перед субпідрядниками на понад 4 млн злотих, що ставило під загрозу технології;
– несвоєчасне продовження договірних гарантій.
За словами керівника станції у Стараховіце, розірвання контракту допомогло пришвидшити реалізацію проєкту.
Журналісти Польщі також повідомляли про проблеми з Control Process у інших містах, зокрема у Коло, Яроцині та Ловічі. За інформацією, компанія нібито вимагала значні суми від влади за невиконані тендери, а місцеві втрати сягали сотень мільйонів злотих. У Цєльчі неподалік Яроцина складали інноваційний об’єкт з відновлення фосфору зі стічних вод, але проект зазнав труднощів через підозри у шахрайстві. Співпраця з Control Process часто характеризується як затяжна й фінансово збиткова для замовників.
У кримінальних провадженнях, пов’язаних з шахрайством у сфері державних закупівель, що стосуються Control Process, йдеться про спроби компанії перекласти відповідальність на клієнтів і відмовитися від зобов’язань.
Ремігіуш Новоєвський, колишній директор водоканалу в Яроцині, розповів, що фірми Control Process, які брали участь у тендерах, мали невеликий статутний капітал та обмежені ресурси, що знижує ризики для компанії, але збільшує збитки для замовників. За його словами, схема роботи полягає у затягуванні процесу та отриманні максимального фінансового зиску.
Незважаючи на таку репутацію, іноземний підрядник вийшов на український ринок і спробував розширити свій вплив. На початок 2024 року відкриті кілька проваджень щодо діяльності Control Process у Львові, зокрема пов’язаних із порушеннями пожежної безпеки під час будівництва.
Ця проблематика дійшла й до високих посадових осіб Польщі. Львівська міська рада зверталася до прем’єр-міністра та польської влади, які залучали посольство та консульство, аби контролювати ситуацію. Проте, очевидно, компанія ігнорує діалоги та продовжує порушувати умови договорів і законодавство України.
Попри невиконання зобов’язань, Control Process бере участь у тендерах на нові проєкти, зокрема у місті Хмельницький. Міська рада Львова вже відкликала позитивний відгук про компанію, наданий попереднім керівництвом, і повідомила про це ЄБРР. Наразі Хмельницька міськрада не коментувала можливу співпрацю з польською компанією.
Причини затримок будівництва заводу пов’язують також із перебоями з енергопостачанням, складністю логістики через воєнні дії, а також недооцінкою підрядником місцевих умов. Представник компанії стверджує, що саме повітряні тривоги та відключення електроенергії ускладнили роботи. У відповідь у мерії уточнили, що за період останнього року тривог було сумарно лише два дні, що ставить під сумнів аргументи Control Process.
Крім того, на об’єкті є спеціальні укриття, які підрядник так і не використовував. Очевидним є нестачу ефективної організації робочих процесів, про що свідчать і численні заміни робітників та ситуації, коли готувалися конструкції, але роботи не проводились.
Голова комісії фінансів і планування бюджету Львівської міської ради Наталія Шелестак відзначила, що будівництво на майданчику не виглядає активним вже протягом приблизно року, а працівників на об’єкті часто немає.
### Активізм навколо проєкту
У заплутаній ситуації з будівництвом важливою фігурою є активіст Ігор Гец з Києва, який регулярно ініціює кримінальні провадження проти сміттєпереробного заводу «як незалежний незацікавлений громадянин». Проте з матеріалів справ видно, що Гец має доступ до конфіденційної інформації, ймовірно, отриманої від підрядника, який заперечує знайомство з ним до січня 2026 року.
Ігор Гец звертався до іноземних інстанцій, звинувачуючи місцеву владу у нібито порушеннях, зокрема у листах до прем’єра Польщі Дональда Туска та ЄБРР. Він також оскаржував поділ проєкту на три черги будівництва, хоча суд встановив законність відповідних рішень. Згодом активіст звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, при цьому знову використавши конфіденційну інформацію.
У коментарях він визнає, що «вкрав» проєктну документацію, що спричинило подальші заяви від замовника та підрядника про незаконне використання інформації.
Попри численні ініціативи, публічних пояснень щодо мотивації своїх дій Ігор Гец не дає, посилаючись на необхідність особистих зустрічей з правоохоронцями та депутатами. У міській раді вважають дії активіста спрямованими на затягування процесу будівництва і діями в інтересах польського підрядника, що володіє проектно-кошторисною документацією, яку не передав замовнику.
### Поточний стан справ
Судові спори з підрядником — типовий елемент ситуації, розповідає Олександр Єгоров. Львівська міська рада бере участь у комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті, оскаржуючи незаконні вимоги підрядника та готуючи стратегії для примушення компанії до виконання контрактних зобов’язань і стягнення штрафних санкцій.
Станом на сьогодні підрядник отримав 29 мільйонів євро, залишився борг у розмірі приблизно 11 мільйонів. Водночас реакція ЄБРР є малоактивною, хоча міська рада звертається до банку з проханням врахувати інтереси міста.
Відповідно до календарного плану, завод мав бути побудований до жовтня 2025 року, а літо 2026-го уже пройшло. Об’єкт не став функціональним екологічним центром, який так необхідний Львову.
Члени фінансової комісії зауважують відсутність на будівництві робочих груп і низький рівень активності підрядника.
Мерія вже звернулась до банку-гаранта з вимогою стягнути 3,6 мільйона євро гарантійних внесків.
Директор ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров наголошує, що завершення будівництва — питання часу, і сподівається, що компанія Control Process оперативно сплатить штрафні санкції, що дозволить покращити якість заводу.
Міський голова Львова Андрій Садовий підкреслив, що місто прагне стати прикладом для інших громад, не втрачаючи жодної гривні з міського бюджету через прострочення чи недобудови.
Питання точних дат офіційного відкриття заводу та початку його роботи для мешканців Львова наразі залишається відкритим. Відомо лише, що підрядник затримав виконання проєкту майже на півроку — обставина, що впливає на імідж польської компанії та взаємовідносини між Україною і Польщею у сфері інвестиційних та інфраструктурних проєктів.
