Прокурори вимагають для колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Ёля смертний вирок у разі його визнання винним у спробі неправомірного запровадження воєнного стану.
У суді в Сеулі відбулися заключні дебати у справі Юна, якого звинувачують у ролі “організатора повстання”. Обвинувачення пов’язано із спробою Юна у грудні 2024 року встановити військове правління в Південній Кореї – захід, який тривав лише кілька годин, але призвів до політичної кризи в країні. Після цієї події парламент відсторонив Юна від посади, а самого колишнього лідера заарештували для притягнення до суду.
Сам Юн заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що воєнний стан був символічним кроком, спрямованим на привернення уваги громадськості до неправомірних дій опозиційної партії.
Найсерйознішим звинуваченням проти Юна є керівництво повстанням, що за законодавством Південної Кореї передбачає або смертну кару, або довічне ув’язнення. При цьому прокурори зобов’язані попросити суд про призначення одного з цих покарань за таке злочинне діяння.
Історичні факти свідчать:
– Південна Корея не виконувала смертних вироків майже 30 років.
– У 1996 році військовому диктатору Чон Ду Хвану було призначено смертний вирок за захоплення влади внаслідок військового перевороту 1979 року. Проте навіть цей вирок було замінено на довічне позбавлення волі.
Прокурори у справі Юна відзначають, що хоча під час спроби запровадження воєнного стану не було загиблих, наміри колишнього президента не були менш жорстокими. До суду залучили свідчення військового командира, який підтвердив, що Юн віддавав накази про арешт депутатів парламенту.
Крім того, серед доказів представлено службову записку, складену одним з організаторів військового стану — колишнім військовослужбовцем. У документі містилася пропозиція “усунути” сотні осіб, зокрема журналістів, профспілкових активістів і законодавців.
Судовий процес із обвинувачення в організації повстання проти Юна об’єднано зі справами двох інших високопосадовців його адміністрації:
1. Колишнього міністра оборони Кім Йон Хена.
2. Колишнього начальника поліції Чо Чі Хо.
Очікується, що вирок та призначення покарання Юну та іншим обвинуваченим, у разі їх визнання винними, будуть оголошені пізніше, імовірно, у лютому.
Уже декілька місяців Юн перебуває під вартою, одночасно відповідаючи перед судом за низку кримінальних справ. Наприкінці минулого місяця прокурори просили для нього 10-річне ув’язнення за перешкоджання правосуддю та інші звинувачення, пов’язані із спробою впровадження воєнного стану.
3 грудня 2024 року Юн сколихнув країну та світ, оголосивши воєнний стан у Південній Кореї. Тоді він заявив, що це зроблено задля захисту країни від північнокорейських комуністичних загроз. Однак деякі експерти та опоненти сприйняли цей крок як спробу Юна утримати владу в умовах внутрішньополітичної кризи.
Оголошений воєнний стан, хоч і короткочасний, призвів до тривалих політичних потрясінь у Південній Кореї. Через цю подію Юн став першим діючим президентом країни, якого заарештували та звинуватили у кримінальних злочинах.
Після імпічменту Юна у червні на позачергових виборах було обрано діючого нині президента Лі Чже Мьона.
Попри усі драматичні події, Юн зберігає підтримку у правих колах, де його вважають мучеником, який наважився виступити проти лівої Демократичної партії, яку очолює Лі Чже Мьон.
