Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен здійснює офіційний візит до столиці Гренландії, міста Нуук, де проводить переговори з лідером території Єнсом-Фредеріком Нільсеном. Цей візит відбувається після напруженого тижня, під час якого президент США Дональд Трамп відмовився від погроз щодо силового захоплення Арктичного острова і погодився на подальші переговори.
Протягом останніх кількох тижнів напруженість наростала, однак у середу відбувся несподіваний поворот подій: Трамп несподівано відмовився від воєнних дій та відкликав погрози введення тарифів на ряд європейських союзників.
Президент США опублікував у соціальних мережах інформацію про досягнення “рамкового майбутнього договору щодо Гренландії” після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рутте на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.
Втім, деталі домовленостей залишаються невідомими, і виникають питання щодо змісту угоди між президентом США та генеральним секретарем НАТО.
Метте Фредеріксен прибула до Нуку безпосередньо з Брюсселя, де раніше того ж дня зустрічалася з Марком Рутте. За повідомленням Рутте в мережі X, сторони погодилися “підвищити стримування та оборону в Арктиці”.
По прибуттю в аеропорт Нуку прем’єр-міністра зустрів Нільсен, який тепло її обійняв. Фредеріксен зауважила журналістам:
– «Головна мета мого візиту — продемонструвати міцну данську підтримку народу Гренландії. Це надзвичайно складний період, і всі це розуміють.»
– «Ситуація дуже серйозна. Зараз існує дипломатичний політичний курс, котрим ми збираємося слідувати.»
– Візит носить робочий характер і має на меті підготовку подальших кроків.
У четвер Трамп у коментарі Fox News заявив, що США “отримують все бажане без жодних витрат”, і повідомив про план розміщення частини своєї системи протиракетної оборони “Золотий Купол” на Гренландії. На уточнююче запитання, чи означає це фактичне “придбання” території, відповів:
– «Це повний доступ. Без кінцевих строків і обмежень.»
Раніше New York Times повідомляла, що одним із варіантів, який розглядався, є передача Данією суверенітету над невеликими ділянками землі, де Сполучені Штати могли б будувати військові бази. Данські та гренландські посадовці категорично заперечували проти будь-якої втрати власності, неодноразово наголошуючи, що питання суверенітету — це “червона лінія”.
Напередодні позачергового саміту Європейського Союзу у Брюсселі в четвер увечері Фредеріксен підтвердила, що суверенітет Гренландії не підлягає обговоренню, але Данія готова співпрацювати з США з питань безпеки.
Наразі США мають близько 150 військовослужбовців на єдиній базі Пітуфік, розташованій на північно-західному узбережжі Гренландії. Відповідно до оборонного пакту з Данією, укладеного у 1951 році, Сполучені Штати можуть розширювати свою військову присутність і залучати додаткові війська на території.
Цей договір було оновлено 2004 року у рамках співпраці з адміністрацією президента Джорджа Буша-молодшого, де Гренландія була визнана рівноправним партнером договору.
За інформацією AFP, інсайдери переговорів повідомляли про плани перегляду 1951 року угоди між США і Данією.
Данська національна газета Berlingske також висвітлює можливість перезатвердження цього договору, зазначаючи, що сторони — і датська, і гренландська — не виключають оновлення угоди. Проте питання прав на мінерали чи відчуження територій не обговорювалось.
BBC звернулася за коментарем до Міністерства оборони Данії, яке відмовилось від коментарів.
Тим часом міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен повідомив у п’ятницю, що конкретних планів наразі немає, однак переговори найближчим часом розпочнуться, з акцентом на “безпеку, безпеку і ще раз безпеку”.
