Джастін Бальдоні подав позов на суму 400 мільйонів доларів (£295 млн) проти своєї колишньої колеги по знімальному майданчику Блейк Лайвлі, однак суддя офіційно закрив справу через невиконання ним встановленого терміну для продовження позову.
Обидва актори разом знімалися у фільмі 2024 року «It Ends with Us» і з тих пір перебувають у гіркій юридичній суперечці. Лайвлі подала в суд на Бальдоні у грудні минулого року, звинувачуючи його в сексуальному домаганні та розгортанні кампанії з дискредитації її імені.
У відповідь Бальдоні ініціював позов проти Лайвлі, а також проти її чоловіка Раяна Рейнольдса, їхнього піар-агента та видання The New York Times, висуваючи звинувачення у цивільному шантажі, наклепі та порушенні приватності.
Основні факти справи:
1. У червні суддя Льюїс Ліман відхилив позов Бальдоні, проте актору було надано можливість подати виправлену заяву, чого він не зробив.
2. 17 жовтня суддя направив усім сторонам попередження про намір винести остаточне рішення і завершити розгляд справи.
3. Лайвлі відповіла, висловивши прохання винести остаточний вирок, зберігши при цьому активним її запит щодо витрат на судові витрати. Суддя задовольнив це клопотання.
Водночас позов Лайвлі проти Бальдоні залишається чинним.
Після відхилення позову Бальдоні у червні, адвокати Лайвлі охарактеризували це як «повну перемогу та повне виправдання». У той же час, юрист Бальдоні назвав заяви Лайвлі про перемогу «передбачуваною та неправдивою» і підкреслив: «Маючи факти на нашому боці, ми рухаємося вперед». Він додав, що суд дозволив внести поправки у чотири з семи пунктів позову проти Лайвлі для подання додаткових доказів і уточнення звинувачень, проте такі виправлені позови не були подані.
У судовому рішенні від червня суддя Ліман деталізував:
– Основою позову Бальдоні було твердження, що Лайвлі нібито «вкрала фільм» у нього та його продюсерської компанії Wayfarer, загрожуючи не просувати картину.
– Також позов стверджував, що Лайвлі разом з іншими поширювала хибний наратив про сексуальне насильство з боку Бальдоні та ініціювала кампанію з його дискредитації.
Оцінка судді:
– Позивачі не змогли належним чином довести, що погрози Лайвлі можна кваліфікувати як неправомірний шантаж, а не як легальне жорстке торгування або перегляд умов співпраці.
– Щодо наклепу, справа відхилена через відсутність доказів, що Лайвлі відповідальна за заяви, окрім тих, які вона подала у своєму позові, і які мають правовий імунітет.
– Суд відхилив позов проти The New York Times на суму 250 мільйонів доларів, оскільки докази не свідчать про злочинну недоброчесність видання під час публікації матеріалу.
За словами судді, Times ретельно вивчив всі наявні докази і повідомив, можливо, з певним драматизмом, оцінку подій, що сталися. Видання не мало безпосередньої зацікавленості у підтримці версії Лайвлі.
