14-річна Емі вперше за кілька років відчула себе вільною. Місяць тому в Австралії набрав чинності закон про заборону користування соціальними мережами для підлітків віком до 16 років, і дівчина розповідає, що відчула відключення від телефону, а її щоденний розпорядок суттєво змінився.
Спочатку Емі відчула перші симптоми онлайн-залежності – у перші дні після запровадження обмежень. У своєму щоденнику, який вона вела протягом першого тижня, дівчина писала, що навіть на другий день бану інстинктивно намагалася відкрити Snapchat, хоча чітко знала про неможливість доступу до додатку. До четвертого дня, коли десять платформ, серед яких Facebook, Instagram і TikTok, стали недоступними для тисяч австралійських дітей віком до 16 років, її ставало все менше тягнуло до Snapchat. «Хоч сумно, що я не можу надсилати теплі миттєві фотознімки друзям, я все ж можу спілкуватися через інші платформи, і відчуваю свободу, бо мені більше не доводиться турбуватися про підтримання стрічок», – відзначила Емі.
Пояснити суть феномену «стрічок» – функції Snapchat, яку вважають однією зі специфічно залежних – просто: це щоденний обмін фото- або відеоповідомленнями між двома користувачами, що формує цифрову «стрічку», здатну тривати від кількох днів до місяців і навіть років.
До шостого дня обмежень чарівність Snapchat, який Емі завантажила вперше у 12 років і перевіряла кілька разів на день, значно згасла. Дівчина пригадала: «Зазвичай після школи я дзвонила друзям у Snapchat, але оскільки цього більше не можу робити, пішла на пробіжку».
Через місяць її звички кардинально змінилися: «Раніше відкривати Snapchat було частиною мого розпорядку. Часто це тривало з переходом до Instagram, а потім TikTok. Через алгоритми я надто часто втрачала відчуття часу… Тепер я менше шукаю телефон, користуюся ним здебільшого лише тоді, коли це дійсно потрібно», – розповідає підліток з Сіднея в інтерв’ю ВВС.
Цей досвід, ймовірно, стане на користь прем’єр-міністру Австралії Ентоні Альбанезе, який напередодні заборони закликав дітей позбутися залежності від соціальних мереж. Уряд мотивував рішення бажанням захистити молодь від онлайн-булінгу, хижих користувачів і шкідливого контенту. Від 10 грудня компанії-технологічні гіганти ризикують штрафом до 49,5 млн австралійських доларів (32 млн доларів США) за недостатньо ефективні «розумні заходи» із виключення користувачів молодше 16 років з платформ.
Втім, амбіції Альбанезе щодо формування нової генерації дітей, що полюбляють спорт, читання й музичні інструменти, виявилися не такими простими для багатьох. 13-річний Ахіл не почав читати більше книжок, займатися спортом або опановувати нові навички, а щодня проводить у соціальних мережах приблизно дві з половиною години – так само, як і раніше.
Попри заборону, він зберіг облікові записи в YouTube і Snapchat, вказуючи фіктивні дати народження, а більшість часу проводить на ігровій платформі Roblox і в Discord – месенджері, популярному серед геймерів, які не підпали під заборону. «Насправді нічого не змінилося», – коментує Ахіл, зазначаючи, що у більшості його друзів ще активні акаунти у соціальних мережах.
Однак його мати Mau помітила зміни у поведінці сина: він став більш дратівливим і проводить більше часу за відеоіграми, ніж раніше. За її словами, коли син часто був у соціальних мережах, то був більш товариським і розмовляв із родиною, хоча й визнає, що підлітковий настрій також може бути пов’язаний із простими психологічними змінами підліткового віку.
Споживчий психолог Христина Ентоні пояснила, що зміни настрою можуть відображати короткостроковий вплив заборони на емоційне регулювання. Для багатьох підлітків соціальні мережі – це не лише спосіб розваги, а й інструмент для боротьби зі скукою, стресом, соціальною тривогою, а також для пошуку підтримки та зв’язку з іншими. «Коли доступ обмежують, деякі молоді люди спочатку відчувають дратівливість, неспокій або соціальну відчуженість… Це не тому, що платформа сама по собі необхідна, а через втрату звичного механізму підтримки», – зазначила вона. З часом підлітки можуть знаходити нові способи справлятися зі стресом, такі як спілкування з довіреними дорослими.
У іншій сіднейській родині заборона майже не вплинула на використання соціальних мереж. 15-річна Лулу повідомила: «Моя активність у соцмережах не змінилася, бо я створила нові облікові записи в TikTok і Instagram, де вказала вік старше 16 років». Тим не менш нові правила змусили дівчину трохи більше читати, оскільки вона намагається менше часу проводити онлайн. Водночас вона не стала більше проводити часу на свіжому повітрі і не організовує зустрічей із друзями.
Лулу, так само як Емі та Ахіл, почала активніше користуватися WhatsApp та Facebook Messenger – платформами, які не були заборонені – аби підтримувати контакт із друзями, втратившими доступ до інших соціальних мереж. Психолог Антоні зазначає, що саме соціальний аспект робить соціальні мережі привабливими: задоволення користувача виникає не від самостійного перегляду контенту, а від спільної уваги, усвідомлення, що друзі теж бачать ті ж самі дописи, реагують на них і беруть участь у розмовах. Коли «емоційний підйом» зникає, платформа починає видаватися «несправжньою» або «не соціальною», і тоді деякі користувачі відчужуються, хоча технічно ще мають доступ. Відсутність однолітків суттєво знижує емоційне підкріплення і задоволення.
Шукаючи замінники, тисячі австралійців напередодні заборони вдавалися до нових застосунків – Lemon8, Yope та Coverstar – які різко зросли у кількості завантажень. Це явище психологи називають компенсаторною поведінкою. Антоні пояснює: «Коли звична та емоційно наснажлива діяльність обмежується, люди не припиняють шукати задоволення, а просто знаходять альтернативні засоби. Для підлітків це часто означає перейти до платформ або активностей, які забезпечують подібні психологічні вигоди: соціальний зв’язок, самовираження, розваги чи втечу від реальності».
За словами Адама Блекера з американської компанії Apptopia, що відстежує тренди мобільних додатків, аномальний сплеск завантажень зазначених застосунків уже спав, але щоденна кількість завантажень залишається вищою за звичайну. Він зауважує, що зниження попиту може означати, що частина молоді прийняла нові правила та перерозподіляє свій вільний час.
Емі також була серед тих, хто за кілька днів до заборони встановив Lemon8 – продукт творців TikTok. Вона розповідає: «Це рішення було здебільшого зумовлене тиском оточення та страхом пропустити щось важливе, адже багато хто з моїх знайомих робив так само». Та у дівчини не виникло бажання активно користуватися новою платформою: «Відтоді мій інтерес до соцмереж значно знизився, і не відчуваю потреби шукати або завантажувати альтернативні додатки».
Перед початком дії заборони спостерігався також ріст завантажень віртуальних приватних мереж (VPN), які дозволяють користувачам приховати місцезнаходження і симулювати перебування в іншій країні, обходячи місцеві закони. Проте цей інструмент має обмежену привабливість для підлітків, оскільки соцмережі часто виявляють VPN. Блекер підкреслює: «Підлітки можуть використовувати VPN для створення нових профілів, але в такому разі вони починають спілкування з нуля: без старих контактів, налаштувань чи фотографій».
Перед забороною у суспільстві ширилися дискусії щодо виключення ігрових платформ із заборони, оскільки багато молодих користувачів сприймають їх як соціальні простори, що можуть нести ті ж потенційні ризики. Поки що немає достовірних даних про те, чи збільшилася кількість підлітків, які перейшли на Roblox, Discord або Minecraft для спілкування. Водночас експерт із платформ потокових ігор Марк Джонсон наголошує: «Однак грати – це складніше, ніж користуватись соцмережами, особливо для новачків. В іграх потрібне спеціальне обладнання, певні культурні та технічні навички».
Джонсон, викладач цифрових культур у Сіднейському університеті, зазначив, що реакція суспільства на заборону була неоднозначною: «Багато батьків задоволені й впевнені, що їхні діти проводять менше часу в соцмережах. Водночас деякі переживають через труднощі молоді комунікувати з друзями і навіть родинами, які проживають далеко».
Представник Комісаря з питань електронної безпеки Австралії повідомив, що найближчими тижнями оприлюднять результати оцінки роботи заборони, включно з даними про кількість видалених акаунтів після 10 грудня. Водночас пресслужба міністра зв’язку Аніки Веллс підкреслює, що обмеження «відчутно змінює стан речей», і інші держави беруть приклад із австралійської моделі. В офіційному коментарі зазначено: «Відстрочка доступу до соціальних мереж дає молоді три додаткові роки на формування реальної спільноти та ідентичності поза віртуальним світом, зокрема проводячи більше часу з родиною та друзями у літні канікули».
Серед несподіваних наслідків для Емі був і той факт, що у години після стрілянини на пляжі Бонді 14 грудня, коли двоє злочинців вбили 15 людей і поранили десятки під час святкування Хануки, вона була вдячна за відсутність тривалого перебування в TikTok. Дівчина пояснила: «Якби я була онлайн, мене б засипали величезною кількістю негативної інформації і потенційно тривожного контенту».
Вона зауважила, що час у соцмережах у неї зменшився вдвічі, і хоча TikTok та Instagram залишаються для неї цікавими, відсутність Snapchat стала справжньою зміною правил гри: «Саме Snapchat надсилає мені найбільше сповіщень, і саме через нього я найчастіше беруся за телефон, а вже потім починаються всі інші речі».
Мама Емі, Юко, зазначає, що дочка стала більше цінувати самотні моменти: «Не зовсім зрозуміло, чи ця зміна безпосередньо пов’язана з забороною, чи це просто особливість тих тихих канікул, адже більшість австралійських учнів наразі на зимових вакаціях до кінця січня». Вона підсумовує: «Складно сказати зараз, чи це стане позитивним, чи негативним зрушенням – лише час покаже».
