Переговори між Україною та Сполученими Штатами Америки, спрямовані на досягнення мирної угоди з Росією, тривають у Берліні вже другий день поспіль.
У неділю Володимир Зеленський разом зі своїм головним переговорником Рустемом Умеровим провели п’ятигодинну зустріч із спецпредставником США Стівом Віткоффом і зятем колишнього президента Дональда Трампа Джаредом Кушнером. До розмови приєднався також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. За підсумками зустрічі з американської сторони було заявлено, що досягнуто суттєвого прогресу. Ця сама делегація поновила перемовини вже в понеділок зранку.
Перед початком сесії Зеленський дав зрозуміти, що готовий відмовитися від прагнення вступу до НАТО в обмін на надійні гарантії безпеки.
Український президент визнав, що деякі західні партнери зі США та Європи не підтримують заявку України на членство в НАТО. Натомість він націлений домогтися потужних гарантій безпеки, які базуватимуться на принципі взаємного захисту, закріпленому в Статті 5 Північноатлантичного альянсу.
Підкреслюючи, що це вже є компромісом з українського боку, Зеленський уточнив це у неділю.
Декілька разів у Москві на зустрічах із президентом Росії Володимиром Путіним побував американський переговорник Віткофф, проте недільна зустріч у канцлерстві в Берліні стала його першим безпосереднім контактом із Зеленським. На перемовинах також був присутній Верховний головнокомандувач НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич.
У понеділок увечері до переговорів з українською та американською делегаціями приєднаються кілька європейських лідерів і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
У центрі обговорень у Берліні перебуває двадцятибальна мирна пропозиція, надана минулого тижня Україною до США, що є відповіддю на ініціативу американської сторони, яка, на думку українських експертів, надає надто великі преференції Росії.
Хоча деталі не оприлюднені, минулого тижня Зеленський зауважив, що цей пакет положень слід розглядати як основу для формування умов реконструкції України та гарантій безпеки.
Для Москви ключовою «червоногарячою лінією» є членство України в НАТО, і Кремль неодноразово вимагав повного відмовлення Києва від прагнень приєднатися до Альянсу назавжди. Як було підкреслено в заяві Кремля в понеділок: «Це питання є одним із наріжних каменів і вимагає спеціального обговорення».
Сполучені Штати також декілька разів заявляли, що не бажають бачити Україну членом НАТО, натомість Київ побоюється, що мирна угода без міцних гарантій безпеки не зупинить Росію від нових наступів.
Щодо іншого запального питання, а саме суверенітету над східним регіоном Донбасу, який переважно контролює Росія і який Кремль хоче отримати цілковито, Зеленський перед початком переговорів висловився таким чином:
– Президент України готовий погодитися на замороження конфлікту вздовж існуючої лінії фронту.
– Водночас він не схвалює вихід українських військ із тієї частини Донбасу, яку вони утримують, якщо російські сили не зроблять аналогічних поступок і не відступлять із контрольованих територій.
– Зеленський наголосив, що для справедливості Росія має відступити на таку ж відстань.
– Він також зауважив, що це – «надзвичайно чутлива та гаряча» тема.
Будь-які пропозиції, погоджені українською, американською та європейською стороною, мають бути передані Москві. За словами Зеленського, американська делегація, так би мовити, презентує перспективу російської сторони, оскільки передає сигнали, вимоги, кроки та ознаки готовності або відсутності такої з боку Росії.
Кремль, у свою чергу, заявив, що очікує отримати від США «концепцію», яка обговорюватиметься у понеділок.
Ці перемовини у Берліні відбуваються в критичний момент для України, яка продовжує вести війни вже четверту зиму поспіль, зіштовхуючись із тривалими відключеннями електроенергії через удари Росії по енергетичній інфраструктурі. Лише за минулі вихідні понад мільйон домогосподарств залишилися без світла внаслідок масштабної хвилі атак.
У найближчі дні країни Європейського Союзу мають проголосувати з приводу плану передачі України заморожених російських активів на суму 90 мільярдів євро (78,6 млрд фунтів стерлінгів), які знаходяться на рахунках у бельгійській фінансовій установі.
Наразі ЄС узгодив безстрокове блокування цих російських активів, однак досі не досягнуто консенсусу щодо їхнього переказу до України. Бельгія виступає проти юридично спірної ініціативи, а в останні дні ряд інших країн, зокрема Італія, закликали запропонувати «альтернативні варіанти».
Глава європейської дипломатії Кая Каллас визнала, що переговори щодо цього питання стають «все більш складними», однак запевнила: «Ми працюємо над цим, і у нас ще є кілька днів».
