Історичні вілли Львова є унікальними й особливо цікавими об’єктами в туристичних маршрутах міста. Однією з них є вілла «Палатин», розташована на вулиці Глібова, 12, яка своєю архітектурою нагадує середньовічний замок. Будівля виконана у неороманському стилі, що справді відтворює образи давніх оборонних споруд. Однак далеко не завжди вона мала такий вигляд, адже її історія багата на змінні етапи розвитку.
Першу затишну споруду для Владислава Чарновського спорудили у 1875 році на тодішній вулиці Голубиній. Приватний будинок одразу отримав назву «Затишок». Його архітектурний проект розробив архітектор Едвард Кеглер. Як зазначають автори довідника «Архітектура Львова», вілла була зручна та функціональна й мала такі особливості:
– Просторий хол;
– Великий салон;
– Комфортну вітальню;
– На другому поверсі розташовувалися спальні кімнати;
– Господарські приміщення, включно з кухнею, коморою та чорновою сходовою кліткою, традиційно знаходилися в тильній частині будинку.
Будівля мала два поверхи, а також вежу з терасою і оглядовим майданчиком на четвертому ярусі. Тераса—альтанка—була увінчана наметовим дахом, прикрашеним різьбленим карнизом і орнаментальними східними арками.
Зведена у період історизму, вілла поєднувала численні стилістичні елементи, які гармонійно доповнювали одна одну:
– Класичні пілястри;
– Ренесансні обрамлення вікон;
– Романські вікна-біфорії;
– Готичні огорожі тераси та балкона.
Приблизно через двадцять років будівлю реконструювали. Проєкт оновлення виконав Альфред Каменобродський за замовленням Олімпії Вишинської. Під час перебудови віллу розширили та добудували дві нові вежі. Підвали отримали склепінчасту конструкцію, а дах вкрили керамічною черепицею. У 1894 році віллі присвоїли нову назву – «Палатин».
Вілла фасадом виходить на вулиці Каліча Гора та Глібова. Через складний рельєф ділянки та крутий схил огорожа одночасно виконує функції підпірної стінки.
Після реконструкції будівля набула виразного неороманського вигляду з фасадом, виконаним із червоної цегли. Окрім фасадного виходу, вілла має ще один вихід на затишне подвір’я з садом. На території з’явилася також двоповерхова сторожівка в подібному архітектурному стилі—нині це окремий житловий будинок на вулиці Каліча Гора, 7. У цій сторожівці в майбутньому мешкав Олександр Колесса, професор Львівської політехніки та перший ректор Українського вільного університету.
На сайті Центру міської історії пояснюють вибір назви «Палатин» у двох сенсах:
– По-перше, титул «палатин» у середньовічній Європі відповідає званню «воєвода».
– По-друге, у Римі так називається пагорб, з якого почалася розбудова міста.
Львівська ж вілла розташована на похилому рельєфі біля Калічої гори і стилістично імітує середньовічний замок.
Естетику замку насамперед підкреслюють зубчасті завершення веж. На цьому східчастому причілку зберігся барельєф із медальйоном, на якому зображений польський король Болеслав ІІ Хоробрий. Над вікном другого поверху розміщено родовий герб Цьолек, а на фасаді вілли є ніша із скульптурою Богородиці.
Відомими власниками будівлі були:
1. Петро Хмельовський — професор Львівської політехніки, ім’ям якого пізніше назвали одну з вулиць міста.
2. Тадеуш Рутовський — віцепрезидент Львова на початку XX століття, який очолював місто під час російської окупації 1914-1915 років.
Саме Рутовський передавав владу в місті російському генерал-лейтенанту фон Роде на Личаківській рогатці. Під час відступу російські війська вивезли його разом із багатьма відомими львів’янами як заручників. У січні 1917 року Рутовського обміняли на москвофіла, і він повернувся додому, однак невдовзі помер через підірване здоров’я.
Після встановлення радянської влади віллу розділили на кілька житлових квартир. Сьогодні у будівлі проживають кілька родин, а сам об’єкт має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
Таким чином, вілла «Палатин» є не лише архітектурною перлиною Львова, а й важливим історичним свідком, який пройшов крізь час і зберіг багатство культурної спадщини міста.
