Лише 64 країни надали оновлені плани зі скорочення викидів вуглецю, повідомляє Організація Об’єднаних Націй, попри те, що всі держави зобов’язані це зробити напередодні саміту COP30, який відбудеться наступного місяця. Сумарно ці національні зобов’язання не гарантують утримання глобального потепління в межах 1,5°C — критичного рівня, що відокремлює помірні зміни клімату від дуже небезпечних наслідків.
Хоча огляд ООН свідчить про певний прогрес у зменшенні викидів упродовж наступного десятиліття, очікуване скорочення викидів недостатнє, щоб запобігти перевищенню цього кліматичного рубежу. Звіт підкреслює масштаб викликів, які постають перед світовими лідерами, які з’їдуться до Белему, північного регіону Бразилії, для участі у COP30.
Минуло десять років від підписання Паризької угоди 2015 року, і зараз зусилля країн у стримуванні підвищення середньої глобальної температури піддаються посиленому контролю. Кожна країна, яка є підписантом, зобов’язалась подавати оновлені плани зі скорочення викидів вуглецю кожні п’ять років, при цьому плани охоплюють наступні десять років.
Незважаючи на багаторазове пролонгування строків, лише 64 держави виконали це завдання у 2024 році, і вони разом забезпечують близько 30% світових викидів. Крім того, доповіді ООН враховують заяви Китаю та Європейського Союзу про їхні майбутні плани, представлені під час Кліматичного тижня у Нью-Йорку у вересні.
Узагальнені зобов’язання передбачають, що світові викиди CO2 повинні зменшитись приблизно на 10% до 2035 року. Однак науковці застерігають: цього скорочення недостатньо для стримування зростання температури в межах 1,5°C. Для дотримання цієї цілі необхідно знижувати викиди парникових газів принаймні на 57% до 2035 року, як повідомляла ООН минулого року.
Лоренс Тубіана, виконавча директорка Європейського кліматичного фонду, яку часто називають ключовою архітектурою Паризької угоди, прокоментувала:
– «Звіт демонструє, що ми рухаємося у правильному напрямку, але занадто повільно.»
– «Вкрай важливо визнати відсутність національних зобов’язань і усвідомити стійку прірву між амбіціями та фактичним виконанням.»
Поріг 1,5°C, погоджений у Парижі, давно вважається межею критичного потепління. У 2018 році вчені наголосили на значущих перевагах втримання температури в цій межі порівняно з підвищенням на 2°C. Перетин позначки 1,5°C обіцяє частіші й інтенсивніші хвилі спеки та стихійні лиха, значні руйнівні наслідки для коралових рифів і підвищення загроз для здоров’я та засобів існування населення, застерігають науковці ООН.
Втім, у 2024 році ця межа була перевищена на цілий календарний рік уперше в історії. Лідери ООН дедалі відкритіше визнають, що при збереженні нинішніх темпів порогове значення буде постійно перевищено вже на початку 2030-х років.
Під час нещодавньої зустрічі Світової метеорологічної організації Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив:
– «Вже зрозуміло, що ми не зможемо стримати глобальне потепління нижче за 1,5°C у найближчі роки.»
– «Передбачаючо, що будуть періоди різної тривалості й інтенсивності з температурами вище за 1,5°C у найближчому майбутньому.»
Незважаючи на це, ООН підкреслює, що новий звіт містить вагомі ознаки надії. Від ініціативної кількості країн очікується надання оновлених планів вже під час COP30 у Белемі, Бразилія. Великі виробники вуглецю, такі як Індія та Індонезія, поки що не представили свої кліматичні стратегії, але, ймовірно, зроблять це на саміті, що може суттєво вплинути на загальні прогнози на 2035 рік.
Експерти також вважають, що деякі держави можуть зменшити викиди швидше і глибше, ніж наразі обіцяють. Так, Тодд Стерн, колишній спеціальний посол США з питань змін клімату, відзначає:
– «Цілком розумно звернути увагу на Китай. Вони озвучать певний показник, який не є найкращим, але перевищать свої зобов’язання, і Китай часто дотримується такої стратегії.»
ООН висловлює певність, що глобальні викиди, найімовірніше, досягнуть піку і почнуть знижуватися в найближчі роки вперше після промислової революції XIX століття. Існуючі плани свідчать про поступові кроки до досягнення вуглецевої нейтральності до середини століття — балансу між кількістю “парникових” газів, вироблених людською діяльністю, і їх видаленням з атмосфери.
Важливим є те, що оцінка ООН враховує оновлені зобов’язання Сполучених Штатів, подані за адміністрації Президента Байдена. Хоча екс-президент Дональд Трамп оголосив про намір вийти з Паризької угоди, цей процес на момент аналізу ще не завершений, тому ООН продовжує враховувати американські плани у своїх розрахунках, навіть якщо їх реалізація наразі невизначена.
—
Фото 1: Три особи спостерігають схід сонця у Сіднеї, Австралія, в листопаді минулого року посеред тривалої теплої хвилі. Авторство Getty Images.
Фото 2: Президент Бразилії Лула під час візиту до Белему, північно бразильського міста, перед початком COP30 у листопаді. Авторство Getty Images.
Фото 3: Банер із закликом підписатися на бюлетень Future Earth, де щотижня надсилають головні новини про клімат. Авторство Getty Images.
