Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у понеділок після зустрічі з Папою Римським у Ватикані: «У світі існує мережа, що виступає проти війни, з двома осередками: один концентрований на владі, керований президентом США, інший – на духовній силі, який знаходиться саме тут, з Святішим Отцем». Орбан підкреслив, що бере сили, натхнення та благословення з обох цих джерел.
Якщо його союзник у Білому домі, президент США Дональд Трамп, опинився в його думках, то, ймовірно, Орбан уже готувався до складної зустрічі, яка очікує його наступного тижня у Вашингтоні. Чоловік, якого Трамп неодноразово називав «великим лідером» і який давно користується повагою серед прихильників руху Make America Great Again (MAGA), тепер опинився у незвичній ситуації – у конфлікті із президентом США щодо питання, що має вирішальне значення.
Основним предметом переговорів стане новий тиск США на Угорщину і Словаччину, аби ті якнайшвидше відмовилися від російської нафти – це останній хід Трампа у його зусиллях змусити Росію припинити війну проти України. Нещодавно, відповідаючи на запитання про те, чи не переступив Трамп межу, запровадивши санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній, Орбан визнав: «З угорської точки зору, так».
Угорський лідер не вперше використовує сильну залежність своєї країни від російської нафти та газу для просування власної політики у кількох напрямах:
– як інструмент критики Брюсселя;
– як засіб підтримки дружніх відносин із Москвою;
– як платформу для перемоги на квітневих виборах, обіцяючи виборцям «дешеву російську енергію».
У цих виборах Орбан збирається постати як надійний правитель у світі, що стає дедалі нестабільнішим. Проте він відстає в більшості опитувань, особливо після раптового злету популярності лідера опозиційної партії Тісза Петра Мадяра. Додатково прем’єра засмучують неодноразові удари українських безпілотників по нафтопроводу «Дружба» влітку, які тимчасово порушили постачання нафти в Угорщину.
Вищі представники Угорщини вже кілька місяців натякають, що конфлікт в Україні може закінчитися до кінця року – на перший погляд, ця думка видається дивною. Проте новина про запланований саміт у Будапешті між Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним, яка з’явилася на початку цього місяця, дещо прояснила ситуацію.
Однак 21 жовтня Білий дім оголосив, що саміт скасовано, і це суттєво порушило ретельно продумані плани Орбана. Уряд Угорщини в таємниці готував зустріч місяцями. Політичний директор Орбана Балаж Орбан (без родинних зв’язків з прем’єром), який має тісні взаємини з віце-президентом США Джей Ді Венсом, ймовірно, відіграв ключову роль у підготовці переговорів.
Орбан прагне переконати Трампа послабити тиск на Угорщину принаймні до виборів, коли вони зустрінуться у Вашингтоні наступного тижня. Схоже, уряд Угорщини сподівається на те, що Трамп втомиться від війни в Україні і може повернутися спиною, якщо не буде швидкого врегулювання. Угорський прем’єр рішуче виступає проти військової та фінансової підтримки України зі сторони Заходу, заперечує можливість членства України у НАТО та ЄС, і позиціонує Трампа як мирного лідера, відкидаючи позицію «гарматних янголів» ЄС.
Зрілим моментом скасованого саміту у Будапешті мала стати поява Орбана на балконі Кармелітського монастиря на замковому пагорбі з видом на Дунай у супроводі президентів Трампа і Путіна. Він міг би запитати виборців: «Як угорці можуть не підтримати такого успішного на міжнародній арені лідера?».
Незважаючи на офіційні спростування зі США, Орбан у Римі у понеділок наполягав, що зустріч обов’язково відбудеться – питання лише у часі, а у вихідні прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков також ненав’язливо натякнув на подібний розвиток подій.
Під тиском США — чи повторить Орбан шлях Чехії?
Ключовою проблемою у відносинах між США та Угорщиною залишається нафта. Варто відзначити такі факти щодо енергетичної залежності Угорщини:
1. У 2024 році Угорщина навіть збільшила обсяг нафти, що транспортується через нафтопровід «Дружба» із Росії.
2. 23 жовтня, коли Орбан виступав перед прихильниками біля парламенту у Будапешті, США оголосили про санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній – ЛУКОЙЛ і Роснафта.
3. У 2020 році 64% угорської нафти надходило через «Дружбу» з Росії, транзитом через Білорусь та Україну; до 2024 року цей показник збільшився до 80%, або 5 мільйонів тонн на рік.
4. Угорський уряд стверджує, що наземні трубопроводи – найекономічніший спосіб отримання нафти, а оскільки країна не має виходу до моря, альтернатива відсутня.
5. Менші обсяги нафти надходять з Казахстану, Хорватії, Іраку та Азербайджану.
Інша складність полягає в тому, що російська сира нафта сорту «Уралс» має вищий вміст сірки, ніж «брент», який постачається звідки інде. Великі нафтопереробні заводи в Угорщині (Сазхаломбатта) та Словаччині (Словнафт), якими керує угорська компанія MOL, налаштовані переважно на переробку «Уралс», не «брент».
Орбан є найтривалішим лідером у ЄС і замість виходу з блоку він прагне перебудувати його у союз суверенних держав, отримуючи в цьому підтримку навіть від Путіна.
Проте аргументи Будапешта про неможливість зміни контрастують із прикладом Чехії – країни з подібною кількістю населення і теж без виходу до моря. Традиційно Чехія покладалася на російську нафту для покриття потреб у 8 мільйонів тонн на рік. Починаючи з початку 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, чеський уряд Петра Фіали активно інвестував у вдосконалення існуючого транзальпійського трубопроводу до італійського порту Трієста. Паралельно вкрай великі нафтові заводи у Кралупах та Літвінові пристосували для переробки нафти сорту «брент». У квітні 2025 року Чехія з гордістю оголосила про повну відмову від російської нафти.
Експерти з енергетики зазначають, що хоч MOL таємно модернізує свою технологію, відсутня політична воля уряду до переходу на трубопровід Адріа, який прокачує нафту з хорватського порту Омісальй. Існують також суперечки між хорватською компанією Janaф і MOL щодо пропускної спроможності цього трубопроводу.
Коли прем’єри зустрінуться наступного тижня, Трамп наполягатиме на тому, щоб Орбан продемонстрував політичну волю для відмови від російських енергоносіїв. Для Орбана це буде непросто пояснити виборцям, адже він роками стверджував, що Угорщина не виживе без російської нафти і газу, і втрата цього аргументу завдасть йому політичних втрат.
Посол США при НАТО Метт Вітакер у недільному інтерв’ю Fox News заявив, що Угорщина досі не зробила «жодних активних кроків» для зниження залежності від російської нафти. «Наші друзі в Угорщині мають багато планувальної роботи», – додав він, обіцяючи допомогу США Угорщині та Хорватії.
Відстань між Омісальєм і Трієстом всього 44 милі (70 км). Незабаром через трубопровід Адріа у Угорщину може потрапляти нафта з Казахстану, Лівії, Азербайджану, США та Іраку. Незважаючи на попередження Орбана про можливе зростання цін, наразі немає доказів того, що споживачі в Чехії платять більше.
Дональд Трамп, який завжди любив укладати угоди, на власному досвіді покаже Орбану, наскільки переконливим може бути президент США.
