Амаґіші — корінні народи Північної Африки — щороку відзначають настання 2976 року за своїм традиційним календарем. Вони не володіють таємницями подорожей у часі, а просто послуговуються літочисленням, яке починається з 950 року до н.е., коли на престол Єгипту зійшов цар Шешонк.
Свято нового року, відоме як Йеннаєр, розпочинається у період між 12 та 14 січня, залежно від регіону, де проживають амаґіші – в Алжирі, Марокко, Тунісі чи Лівії. Протягом кількох останніх днів сім’ї збираються за багатими застіллями, розпалюють вогнища та виконують традиційні мелодії.
Крізь села й жваві міські вулиці лунають привітання «aseggas ameggaz» — «щасливого нового року», а у святковий день мешканці одягають яскраві національні костюми, оздоблені складною вишивкою.
Амаґіші (у перекладі «вільні» або «шляхетні люди») — це численні етнічні спільноти, які здавна населяють Північну Африку і є її першим людським населенням. Їхня присутність відзначена ще в найдавніших історичних джерелах.
Хоча точна кількість представників цього народу невідома через брак офіційних статистичних даних, за оцінками, по всьому регіону живуть десятки мільйонів амаґіші. Найчисельніші спільноти зосереджені в Алжирі та Марокко, де, за приблизними підрахунками, 40% населення країни є амаґіші.
Святкування Йеннаєру фокусується на родинних зборах, символі оновлення та глибокому зв’язку цього народу з природою.
Традиційні страви цього свята варіюються в залежності від країни або навіть регіону, оскільки амаґіші — це дуже різноманітна спільнота. Так, у марокканському регіоні Великого Атласу популярною новорічною стравою є «уркемен» — поживна суміш з бобових, спецій та цілих зерен.
В Алжирі багато сімей подають після основної трапези «трєз» — суміш солодощів, сухофруктів та горіхів. Іноді цю солодку закуску м’яко обсипають на наймолодшу дитину, що символізує процвітання.
Однак Йеннаєр — це не лише родинне свято. Воно також включає масштабні громадські заходи — паради, концерти та карнавали, що наповнюють новорічним духом вулиці міст.
Публічне відзначення культури амаґіші має особливе значення, враховуючи історію їхньої маргіналізації.
У VII столітті, з завоюванням Північної Африки арабами, разом вони принесли свою мову та ісламську релігію, які переважно були офіційно впроваджені на шкоду амаґіській культурі та мовам.
Наприклад, у часи правління полковника Муаммара Каддафі в Лівії, мова тамазигт була заборонена у школах, а батькам навіть не дозволялося давати дітям імена амаґіші.
Проте завдяки наполегливій діяльності активістів амаґіші, їхній мові й культурі за останні десять років надали більшого визнання.
У 2011 році Марокко офіційно оголосило тамазигт державною мовою. Також Алжир та Марокко проголосили Йеннаєр офіційним державним святом: у 2017 та 2023 роках відповідно.
Таким чином, Йеннаєр є свідченням перемоги амаґіші, а також нагадуванням про багатовікову боротьбу цього народу, що привела його до поточного 2976 року.
Особливе місце в святкуваннях займає їжа, зокрема кус-кус, який є важливою складовою новорічних застіль.
Сучасні заходи на честь Йеннаєру включають яскраві паради, концерти, святкові виходи з карнавалами, що демонструють гордість і багатство культури амаґіші.
