Після 17 годин іноді напружених переговорів лідери Європейського Союзу в ранкові години п’ятниці дійшли згоди про спільне залучення 90 мільярдів євро (79 млрд фунтів стерлінгів; 105 млрд доларів) у вигляді позик без відсотків для підтримки фінансової стабільності України протягом наступних двох років. Київ однозначно заявляв: ці кошти не є бажаною опцією, а є необхідністю.
У світлі того, що Сполучені Штати за адміністрації Дональда Трампа перестали надавати нову пряму військову допомогу Україні, постраждала від війни держава звернулася за підтримкою до Європи. Володимир Зеленський попередив лідерів ЄС, що без цієї фінансової підтримки він не матиме достатньо коштів для виплати зарплат українським військовим та придбання необхідної зброї для протистояння російській агресії.
Нова домовленість передбачає, що позику ЄС гарантуватиме спільний бюджет блоку. Однак, попри прагнення Брюсселя продемонструвати рішучий європейський єдність щодо України для скептиків у Вашингтоні та Москві, Угорщина, Словаччина та Чехія підтримали план лише за умови індивідуального звільнення від нього. Цей факт є ще одним підтвердженням розбіжностей в Європі щодо ставлення до України та Росії.
– Угорщина та Словаччина відомі наближеністю до Кремля.
– Це ставить їх у прямий конфлікт з країнами ЄС, які географічно розташовані ближче до Росії, такими як Польща та країни Балтії.
– Вони сприймають виживання України у протистоянні з Росією як питання існування.
– Якщо Київ програє Москві через брак фінансових ресурсів або озброєння, це, на їхню думку, підсилить Росію та матиме катастрофічні наслідки для безпеки та стабільності всієї Європи.
У самому початку напруженого четвергового саміту польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що перед лідерами ЄС стоїть чіткий вибір: або фінансувати сьогодні, або оплачувати кров’ю завтра. При цьому він підкреслив, що мова йде не про Україну, а про всю Європу.
Запропонована нова схвалена схема спільної позику ЄС для України замінює раніше обговорювану ініціативу щодо залучення 90 мільярдів євро за рахунок заморожених російських державних активів на території блоку (яких загалом нараховується на суму близько 210 мільярдів євро, здебільшого в Бельгії). Київ визнавав цю ідею морально виправданою з огляду на збитки в мільярдах доларів, завдані Москвою Україні.
Проте ряд країн-членів ЄС хвилювалися щодо можливих юридичних претензій з боку Росії. Також існували побоювання, що репутація єврозони як безпечного місця для міжнародних активів може зазнати шкоди. Брюссель у п’ятницю повідомив, що розглядає можливість використання заморожених російських активів у майбутньому для погашення кредиту ЄС Україні, але це питання потребує врегулювання після укладання мирної угоди.
Наразі, крім нового кредиту ЄС, оцінюється, що Україні знадобиться додатково близько 45 мільярдів євро для покриття всіх витрат на 2026–2027 роки. Брюссель розраховує, що некраїни-партнери України, такі як Велика Британія, Японія та Канада, візьмуть на себе частину фінансового навантаження. Уникнення банкрутства у цей момент також відкриває для Києва можливості залучення позик від міжнародних фінансових інституцій, зокрема Міжнародного валютного фонду.
