У військових маневрах, організованих Південною Африкою, беруть участь військові кораблі Китаю, Ірану та Росії, що потенційно ускладнює відносини країни зі Сполученими Штатами Америки, які й без того перебувають на історичному мінімумі. Згідно з повідомленням News24, Південна Африка намагається переконати Іран виступити у ролі спостерігача, а не активного учасника, що свідчить про чутливість ситуації і про те, як ці військові навчання можуть бути сприйняті президентом США Дональдом Трампом.
За останні дні кораблі під прапорами Китаю, Ірану та Росії прибули до головної морської бази Південної Африки в Саймонс-Таун на мисі Південний. Тижневе навчання стартувало у п’ятницю під керівництвом Китаю та за участі інших членів альянсу провідних країн, яких раніше було відомо як BRIC.
Пояснення абревіатури BRIC:
1. Brazil (Бразилія)
2. Russia (Росія)
3. India (Індія)
4. China (Китай)
Чотири роки після заснування до альянсу приєдналася Південна Африка, і в назву додали літеру “S”. З нещодавнім приєднанням Єгипту, Ефіопії, Індонезії, Ірану та ОАЕ альянс отримав назву BRICS+, який став інструментом протистояння політичній та економічній владі багатших західних країн.
Міністерство оборони Південної Африки заявило, що морські сили збираються для проведення:
– інтенсивної програми спільних операцій з безпеки на морі;
– маневрів із взаємодії;
– серійних заходів із захисту морських шляхів.
Юридично не вказано, які саме країни братимуть участь, проте головною метою навчань є забезпечення безпеки судноплавства та морської економічної діяльності.
Деякі аналітики сумніваються, чому члени BRICS+, які є економічним альянсом, організовують спільні військові тренування. Аналітик оборони Дін Вінґрін зазначає:
“Є члени BRICS+, які є політично антагоністами та навіть мають збройні прикордонні конфлікти між собою.”
Такі військові тренування – не перші для Південної Африки з Китаєм та Росією. Перший цикл військових маневрів під назвою “Мосі” (“дим” мовою тсвана) відбувся у 2019 році без особливого резонансу. Проте у 2023 році, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, проведення “Мосі II” викликало критику через невдалий часовий збіг — маневри відбулися в першу річницю вторгнення.
Початково нинішні навчання планувалися на листопад 2023 року під назвою “Мосі III”, однак їх відклали через проведення в Південній Африці саміту лідерів G20. Згодом не лише було змінено назву на BRICS+ Maritime Exercise “Will for Peace” (Воля до миру), а й розширено список запрошених учасників.
Однак такий розвиток подій може посилити відчуження Південної Африки від США — одного з її провідних торговельних партнерів. Професор університету Вітватерсранда Вільям Гумеде зазначив, що:
– З часів адміністрації Трампа відносини з США перебувають під тиском.
– Навіть за часів демократів Південну Африку сприймали як антагоніста Америкам.
– Трамп звинуватив владу ПАР у нездатності захистити білу меншість і запропонував африканерам (нащадкам голландських колоністів) статус біженців у США.
– Введено підвищені тарифи та припинено допомогу країні.
– Роль Преторії у подачі позову проти Ізраїлю в Міжнародному Суді ООН сприяла напруженню, оскільки Ізраїль відкидає звинувачення у геноциді палестинців у Газі, вважаючи їх безпідставними.
Попри візит президента Південної Африки Сіріла Рамафоси у травні до Білого дому із делегацією, що включала відомих білих гравців у гольф, стосунки не покращилися. Рамафосу зустріли серією спірних звинувачень щодо вбивств білих фермерів у країні. Жодна політична партія Південної Африки не підтримує ідею “білої геноциду”, включно з тими, що представляють африканерів та білу спільноту загалом.
Втім, Трамп відновив такі заяви, ухилившись від учасності в листопадовому саміті G20 у Йоганнесбурзі, назвавши це “повною ганьбою”, що найбільша африканська економіка його проводить. На своїй платформі Truth Social він написав:
“Африканерів вбивають і винищують, а їхні землі і ферми незаконно конфіскують.”
Експерт Гумеде наголошує, що економіка Південної Африки, яка бореться з труднощами, потребує доступу до американського ринку. Він підкреслив:
– Загальний внесок американської держави, приватного сектору та громадянського суспільства в економіку Південної Африки значно перевищує внесок Китаю.
– Американські компанії в країні створюють понад 500 000 робочих місць.
– Китайські компанії, за офіційними урядовими даними 2024 року, створили приблизно 400 000 робочих місць, хоча деякі оцінки називають менші цифри.
Минулого року Центробанк Південної Африки попередив, що нові американські 30% тарифи на експорт можуть призвести до втрати близько 100 000 робочих місць, особливо в аграрному та автомобільному секторах.
Гумеде додає, що Африканський національний конгрес (АНК), партія, що привела країну до незалежності в 1994 році, вважає Китай ідеологічним партнером, а Росію поважають за підтримку в боротьбі з режимом апартеїду. Втім, партія не оновила свою зовнішню політику з урахуванням нових коаліційних партнерів після втрати парламентської більшості у 2024 році. АНК була змушена утворити коаліційний уряд із такими партіями, як Демократичний альянс (ДА), орієнтований на західні країни і бізнес.
Гумеде підкреслив, що новий уряд національної єдності мав би ухвалити інклюзивну зовнішньополітичну стратегію, що враховує інтереси всіх партнерів, оскільки АНК вже не має абсолютної більшості.
Демократичний альянс, друга за величиною політична сила країни, різко засудила навчання “Will for Peace”. У заяві представник із питань оборони Кріс Хаттінг сказав:
– Вправи очолює Китай, а у них беруть участь Росія та Іран — країни під значними санкціями, учасники активних конфліктів.
– Співпраця із такими силами рішуче суперечить заявленій нейтральності та позаблоковості.
– Це політичний вибір уряду, незалежно від офіційних заяв.
Однак, на думку Вінґріна, у рішення Південної Африки провести навчання могли бути і практичні причини:
– Тривале недофінансування збройних сил ПАР призвело до ослаблення обороноздатності.
– Країна не має достатньої кількості військово-морських суден для навчання за кордоном.
– Тому доводиться використовувати будь-які можливості для проведення спільних маневрів із тими, хто згоден до ПАР приїхати.
Заступник міністра оборони Банту Холоміса заявив, що для збройних сил честь тренуватися поряд із добре оснащеними країнами, а такі вправи підвищують моральний дух особового складу.
Втім, Вінґрін застерігає, що хоча це не призведе до жодних військових дій з боку інших держав, це може ускладнити торговельні переговори Південної Африки з певними країнами через негативне сприйняття.
Цю думку підтримують й інші експерти, зокрема Гумеде, який зазначає:
“Це безсумнівно буде сприймано як провокація адміністрацією Трампа. З огляду на геополітичну ситуацію це не є вдалим кроком. Було б краще, якби президент Рамафоса скасував ці спільні військово-морські навчання.”
Політичний аналітик Санділе Свана зайняв більш стриману позицію, незважаючи на нещодавні дії США, включно із спробою усунення президента Ніколаса Мадуро та захопленням нафтових танкерів. Він зазначив:
– Головна мета навчань — забезпечити безпеку морських шляхів для міжнародної торгівлі, боротися з піратством та створити безпечне морське середовище.
– Це має бути підтримане будь-ким і є позитивом на тлі відносин США та Південної Африки, які, за його словами, не можуть погіршитись суттєво.
– Критику адміністрації Трампа він кваліфікує як відомі екстремальні заяви, які той швидко забирає назад.
Гумеде ж звертає увагу на економічні наслідки дипломатичних розривів. За його словами, Південна Африка ризикує опинитися в складній ситуації між конфліктуючими інтересами США, Китаю, Ірану та Росії, і опинитися найбільшим програшним у цій геополітичній боротьбі.
—
Додатково до новини:
– Зображення південноафриканських військових та кораблів під час навчань.
– Фотографії іранського військового корабля у гавані Саймонс-Таун.
– Кадри російського військового корабля, що раніше викликав суперечки через війну в Україні.
Ці маневри підкреслюють складність сучасної геополітики навколо Південної Африки та її зусиль збалансувати між великими силовими центрами світової арени.
