Росія не просто зберігає темп повітряних атак, а й поступово змінює їхню тактику. Останні тижні показали, що ставка дедалі частіше робиться на масовий запуск дронів, перевантаження ППО та пошук слабких місць у захисті міст. На цьому тлі військовий експерт Олег Жданов попередив: загроза від роїв “Шахедів” зростає, а новий масований удар по Україні залишається цілком реальним.
У ніч проти 23 квітня Росія атакувала Україну 155 безпілотниками різних типів, серед яких, за даними Повітряних сил, близько 100 були саме Shahed. Сили оборони знешкодили 139 повітряних цілей, однак частина дронів усе ж досягла цілей або впала на кількох локаціях. І це лише один епізод у серії ударів, які останнім часом повторюються майже без пауз.
Чому рої “Шахедів” стали окремою проблемою
Жданов звертає увагу на те, що головна небезпека зараз не лише в кількості дронів, а в самому принципі їхнього застосування. Коли в повітрі одночасно з’являється велика група ударних безпілотників, система протиповітряної оборони змушена працювати на межі можливостей, а мобільні вогневі групи, РЕБ і зенітні підрозділи отримують одразу кілька напрямків загрози. Саме так і виникає ефект рою, коли навіть відносно повільні цілі стають складними для перехоплення.
За останні дні інтенсивність таких нальотів тільки підтвердила цю тенденцію. Ще 15 квітня Росія застосувала 324 дрони та три балістичні ракети, а 16 квітня Україна повідомляла про знищення 31 ракети і 636 дронів у межах хвилі атак за 24 години. Такі цифри показують, що масований удар дедалі частіше виглядає не як разова акція, а як частина ширшої тактики виснаження української ППО.
Як змінюється тактика Росії
Окрема тривога пов’язана з тим, що ворог комбінує різні типи цілей. Разом із класичними “Шахедами” запускаються інші безпілотники, інколи — реактивні модифікації, а в окремих хвилях до них додаються ракети. У такій конфігурації атака дронами вже не виглядає допоміжною: вона сама по собі стає інструментом тиску, розвідки боєм і прориву оборони.
Ще один нюанс — розтягування удару в часі. Наліт може починатися ввечері, тривати вночі й переходити на ранок або день. Саме це ускладнює роботу захисту, адже ресурси доводиться тримати в постійній готовності, а населення змушене довше перебувати в стані повітряної тривоги. Для великих міст і промислових центрів це означає додатковий тиск на транспорт, енергетику та звичний ритм життя.
Чому Жданов говорить про подальший масований удар
Попередження про новий масований удар з’явилося не на порожньому місці. Логіка таких заяв базується на кількох ознаках: накопичення дронів, регулярність запусків, комбінування засобів ураження та спроба перевірити українську оборону на різних ділянках. Коли атаки повторюються хвилями, це часто свідчить про пошук оптимального сценарію для ще більшого нальоту.
Водночас сама війна дронів швидко змінюється технологічно. Reuters повідомляло, що українські рішення з протидії Shahed уже використовують навіть американські військові на Близькому Сході, а українські системи вважаються ефективними саме через великий практичний досвід боротьби з такими атаками. Це показує одразу дві речі: загроза справді серйозна, але й засоби протидії не стоять на місці.
Де ризики для цивільних найвищі
Найбільша небезпека під час нальоту “Шахедів” виникає не лише в момент прямого влучання. Загрозу несуть уламки, падіння збитих цілей, пожежі після ударів, а також повторні хвилі запусків, коли люди передчасно виходять з укриттів. Саме тому повітряна тривога під час дронової атаки не є формальністю, навіть якщо в конкретному районі не чути вибухів щосекунди.
Найважливіше в таких умовах:
- не ігнорувати сигнал тривоги, особливо вночі;
- не залишатися біля вікон і на балконах;
- перевіряти повідомлення тільки з офіційних каналів;
- не фотографувати роботу ППО та місця влучань.
Як Україна відповідає на нову хвилю загрози
Сили оборони продовжують посилювати багаторівневий захист: від класичної ППО до мобільних вогневих груп, підрозділів РЕБ і нових дронів-перехоплювачів. За повідомленнями українських та міжнародних джерел, саме розвиток перехоплення безпілотників стає одним із ключових напрямків, бо збивати дешеві ударні дрони надто дорогими ракетами — виснажлива модель у довгій війні.
Часті запитання
Що таке рій “Шахедів”?
Так називають одночасний або дуже щільний запуск великої кількості ударних дронів по кількох маршрутах. Така тактика перевантажує ППО і ускладнює перехоплення всіх цілей.
Чому “Шахеди” важко збивати під час масованої атаки?
Проблема не лише в одному дроні, а в кількості, часовому розтягуванні атаки та комбінуванні з іншими цілями. Коли повітряних об’єктів багато, системі захисту доводиться одночасно перекривати кілька напрямків.
Скільки дронів Росія запускала останнім часом?
За офіційними даними Повітряних сил, у ніч на 23 квітня Росія атакувала 155 безпілотниками, з яких близько 100 були Shahed. В окремі дні квітня масштаби атак були ще більшими.
Чому Жданов говорить про ризик нового масованого удару?
Такі заяви пов’язані з регулярністю запусків, накопиченням дронів, зміною тактики та спробами ворога виснажити українську ППО. Часті хвилі ударів можуть бути підготовкою до ще масштабнішої атаки.
Що робити цивільним під час атаки “Шахедів”?
Потрібно одразу реагувати на повітряну тривогу, перейти в укриття або дотримуватися правила двох стін, триматися подалі від вікон, не знімати роботу ППО та стежити лише за офіційними повідомленнями.
Чи має Україна нові засоби протидії дронам?
Так, поряд із традиційною ППО використовуються мобільні вогневі групи, засоби РЕБ і нові рішення на кшталт дронів-перехоплювачів. Саме цей напрямок зараз вважається одним із найважливіших у протидії масовим атакам.