Метрополит Гіларіон, колишній очільник зовнішніх зв’язків Російської православної церкви, спростовує звинувачення у співпраці з будь-якими розвідувальними службами. «Я ніколи не працював на жодні спецслужби — російські чи інші. Мене ніколи не залучали до жодних завдань чи доручень від них», — заявив він у коментарі BBC.
Після низки звинувачень, висунутих колишнім помічником, Гіларіон порушив мовчання. Він підкреслив, що служіння Церкві несумісне зі шпигунською діяльністю. «Це дві абсолютно різні відданості», — зазначив він.
Гіларіон довгий час вважався одним із провідних ієрархів Церкви і потенційним наступником патріарха Кирила. Однак після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році його кар’єра стрімко пішла на спад, і він був відправлений у вигнання до Угорщини.
Причини такого рішення офіційно не повідомляли, однак уважні спостерігачі бачать зв’язок із позицією митрополита щодо війни в Україні. Якщо патріарх Кирило відкрито підтримав військову кампанію, то Гіларіон утримався від благословення цього акту або відкритої протидії. У сучасній Росії, де критика війни вважається злочином, така нейтральна позиція стала для нього фатальною.
Звинувачення проти митрополита почали надходити в червні 2024 року від 23-річного японця Джорджа Судзукі, який співпрацював з ним у Будапешті. Молодий чоловік, який раніше навчався теології, звинуватив Гіларіона в сексуальних домаганнях і співпраці з Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ). Судзукі активно поширює ці звинувачення через власний канал на YouTube, публікуючи аудіо- та відеозаписи, зроблені в столиці Угорщини.
Митрополит стверджує, що деякі матеріали були змонтовані, і готовий довести це в суді. Він визнає, що припустився помилок у роботі з Судзукі, але заперечує звинувачення у сексуальних домаганнях і шпигунстві.
Протягом 13 років митрополит Гіларіон виконував функції «міністра закордонних справ» Російської православної церкви і зусиллями якого було налагоджено важливий діалог з Католицькою церквою, який увінчався історичним самітом у Гавані 2016 року між Папою Франциском і патріархом Кирилом. Це була перша зустріч лідерів двох гілок християнства з часів Великої схизми 1054 року.
В останній час справа Гіларіона набула особливої актуальності: уряд Чехії розглядає можливість запровадження санкцій проти митрополита у зв’язку з висунутими проти нього звинуваченнями.
Позиція митрополита щодо війни в Україні залишається незмінною. Він стверджує: «Війна — це трагедія, і Церква завжди стоїть на боці страждаючих». Прихильники Гіларіона побоюються, що жорсткішим прихильникам Кремля вигідно зруйнувати його репутацію.
Колишній архієпископ Кентерберійський Роан Вільямс прокоментував: «Враховуючи спосіб дій режиму Путіна, навряд чи дивно, що поряд з церковним пониженням відбулася спроба сплюндрувати його честь усіма доступними способами. Хоча всі факти залишаються неясними, тут видно знайомий «modus operandi» Кремля.»
BBC зв’язалася з Джорджем Судзукі, який заявляє, що Гіларіон розпочав домагання одразу після його приїзду до Будапешта. Митрополит це заперечує. Зі слів Гіларіона, в серпні 2023 року його асистент повернувся до Японії у справах родини, а після тритижневого перебування у країні повернувся до Угорщини змінився: став напруженим і відчуженим.
Крім того, митрополит повідомив, що має інформацію про поїздку Судзукі до Москви в той же місяць.
У цю історію був залучений також новий персонаж — бабуся Джорджа Судзукі, Вероніка Судзукі, яка офіційно опікується онуком. Вона приїхала до Будапешта і тижнями проживала в розкішних готелях за рахунок митрополита.
У січні 2024 року Джордж Судзукі раптово зник, а згодом надіслав листа з Японії, пояснюючи відсутність хворобою та сімейними проблемами.
Гіларіон пропонував виплачувати колишньому помічнику 2000 євро на місяць, однак отримав емейл від Вероніки Судзукі із вимогою сплатити 384 000 євро на її рахунок в обмін на знищення «доказів», що їх зібрав онук.
У відповідь митрополит звернувся до поліції Угорщини з повідомленням про вимагання. Згодом виявилося, що зникли три коштовні годинники й готівка на суму близько 90 000 євро. Завдяки відбиткам пальців, ДНК та камерам спостереження було видано міжнародний ордер на арешт Джорджа Судзукі. Крадене майно було повернене, але Судзукі відмовився від запропонованого Гіларіоном врегулювання спору з метою зняти ордер.
У червні 2024 року Судзукі почав публічно звинувачувати митрополита в сексуальних домаганнях, марнотратстві та співробітництві з ФСБ.
У роликах на YouTube показано, як Гіларіон заходить у ліжко, де лежить інша особа, а також стріляє в тирі, який, за словами Судзукі, розташований у штаб-квартирі ФСБ у Москві. В одному з аудіозаписів мовиться начебто попередження, що нещастя чекають на нього у разі звільнення і повернення до Японії.
У своєму інтерв’ю BBC Гіларіон підтвердив, що має докази монтажу аудіо- та відеоматеріалів, але відмовився розголошувати їх деталі, посилаючись на поради адвокатів: «Мої юристи радили не коментувати матеріали, будь то текстові, відео- чи аудіофайли, доки їх остаточно не вивчить суд.»
Він визнає помилковість рішення запросити Судзукі до Угорщини і погодитися на фінансові вимоги родини. Незважаючи на труднощі, митрополит зберігає вірність Російській православній церкві та патріарху Кирилові.
За результатами розслідування Священного синоду РПЦ у грудні минулого року митрополита було відкликано з посади голови Будапештської єпархії та переведено до Чеського міста Карлові Вари. Однак можливі санкції Чехії загрожують його перебуванню там і можуть змусити його повернутися до Росії.
«Це їхнє право вирішувати, кого вони хочуть бачити в Чехії, а кого ні», — заявив Гіларіон, додавши, що хотів би мати змогу обговорити це з владою до ухвалення остаточного рішення.
