Коли в календарі з’являється Масляна, українці автоматично згадують млинці, масло й сметану, ніби це єдиний сценарій свята. Але варто заглибитись у традицію, і одразу стає видно, що наші регіони жили ширше, смачніше й по-різному. Десь млинці й справді пекли часто, а десь вони були лише однією зі страв поруч із варениками та сирними наїдками, без статусу «головного символу». У підсумку виходить цікава картина — ми святкуємо схоже, але не однаково.

Як називали свято в Україні
У нас це не лише «Масляна», а й Масниця, Колодій, Сиропуст, Запусти та інші народні назви — залежно від місцевості. Для багатьох родин це був останній тиждень перед постом, коли м’ясо вже відкладали, зате молочні продукти та яйця ще залишалися в меню. Саме тому стіл робили ситним і «масним», щоб наїстися досхочу й використати запаси.
Про Сиропуст простою мовою
Сиропусний тиждень — це про перехід: зима відходить, весна підбирається ближче, а люди наводять лад у хаті, планах і стосунках. Їжа в цей час не про показуху, а про комфорт і щедрість. У центрі — сир, сметана, масло, яйця, домашня випічка без м’яса. Тому й народжується відчуття, що Масниця — свято тепла і домашнього столу.

Головна українська страва тижня
Якщо говорити чесно й по-українськи, найчастіше на перший план виходять вареники з сиром. Їх робили багато, бо це швидко зникає зі столу, і ще швидше — з миски. Вареники подавали зі сметаною, маслом, інколи з підсолодженим сиром, маком або навіть із ягідною підливою, якщо в коморі було щось з літа. Саме вареники часто йдуть як головна страва Масниці, бо вони і «сирні», і ситні, і свої.
Млинці були чи ні
Млинці в Україні були, і ніхто їх не «забороняв» традицією. Але питання в іншому: чи були вони головною стравою саме Масниці всюди та завжди. У багатьох родинах млинці готували, проте поруч із ними спокійно жили вареники, налисники, сирники та інша випічка. Тому говорити, що млинець — беззаперечна «національна маснична страва» для всієї України, не зовсім точно. Правильніше сказати так: млинці — наша страва, але не єдина і не універсально головна саме на Масницю.
Не тільки вареники, і точно не лише солодке
Український стіл цього тижня легко витримує конкуренцію з будь-якими «святковими» меню. Налисники з сиром, сирники, запіканки, молочні каші, локшина з сиром, домашні пироги — усе це звучить як нормальна українська Масниця. І тут важливо: страви могли бути солодкими або солоними, бо сир — продукт гнучкий. У когось це десерт з медом, у когось — ситна вечеря з зеленню та сметаною.

Чому перед постом їли саме так
Сенс простий: попереду Великий піст, і харчування поступово змінювали. М’ясо вже прибирали зі столу, але молочне та яйця ще були дозволені, тому їх використовували активно. Це була й практичність, і традиція водночас: не викидати, не марнувати, а перетворювати на щось смачне та домашнє. Саме тому тиждень здавався таким щедрим.
Де тут національне, а де популярне
Коли питають, чи млинці — національна українська страва, я завжди думаю про одну річ: «національне» не означає «однаково в кожній хаті». Україна велика, з різними кухнями, звичаями й продуктами. Млинці — частина нашої кухні, як і вареники, налисники та сирники. А Масниця — це радше про сирний, теплий, ситний стіл перед постом, де кожен регіон додавав свою родзинку.