Mark провів інтерв’ю з Michael, розпочавши з питання про команду тренерського штабу, яку він сформував, зокрема про співпрацю зі Steve Holland, Jonathan Woodgate та Jonny Evans, а також про їхню взаємодію в складі чотирьох. Michael додав, що до них також приєдналися Travis Binnion, який уже деякий час працює в академії, і голкіперський тренер Craig Mawson. Він підкреслив, що у команді сформувався міцний колектив, який, хоч і не був знайомий одне одному раніше, швидко знайшов баланс.
Michael детально розповів про ролі співробітників:
– Jonathan Woodgate: колишній гравець Middlesbrough, відданий, розуміє тренера, має з ним добрі взаємини та активно підтримує розвиток команди.
– Jonny Evans: давно пов’язаний із клубом, встановив тісний контакт із гравцями, захоплюється тренерською діяльністю і піклується про футболістів.
– Travis Binnion: відповідальний за академію, яку клуб вважає невід’ємною частиною своєї структури.
– Steve Holland: приносить великий досвід роботи на найвищому рівні, включно з Chelsea та Збірною Англії, зіткнувся з багатьма змінами тренерських стилів.
Обговорюючи взаємодію всередині колективу, Michael наголосив, що всі працівники мають сильні переконання, не бояться висловлювати свої думки і взаємно підштовхують одне одного до кращих результатів. Він підкреслив значення злагодженості та спільного розуміння напрямку розвитку клубу.
На запитання про вимоги та критику, Michael відповів, що не претендує на безпомилковість і цінує те, що команда здатна вносити корективи у його роботу. Він зауважив, що має шість осіб у своєму офісі, з якими часто дискутує і відсіює зайве, прагнучи до спільної мети.
Далі розмова торкнулася ролі академії. Michael підкреслив її виняткову важливість, зазначивши, що він завжди пам’ятає, яким було становлення молодого гравця, і дбає про те, щоб молодь отримувала максимально можливі можливості для розвитку і дебюту. Він зауважив, що це є частиною самобутності клубу і гордістю.
Mark навів цікаву статистику: з 1930-х років хоча б один гравець, що пройшов академію, завжди входить до складу першої команди. Michael визнав це вагомим досягненням і незмінним символом спадщини клубу.
Обговорюючи сучасний стан академії, Michael переконаний, що вона знаходиться у надійних руках та стабільно підтримує традиції випуску якісних гравців. Він також зауважив, що в розвитку молоді важливими є не лише результати на полі, а й формування особистісних якостей, поведінки та подальший життєвий шлях — навіть якщо деякі вихованці не дебютують у клубі, їх кар’єра в іншому місці може бути блискучою.
В контексті талантів академії Michael розповів про Kobbie Mainoo, гравця, який нещодавно став постійним учасником матчів під його керівництвом. За його словами, знайомство з Kobbie почалося ще декілька років тому, коли хлопець був 13-14-річним і Michael тільки починав свій тренерський шлях. Він відзначив зрілість гравця для такого віку та високий рівень, з яким той виступає на важливих поєдинках.
Michael пояснив, що не поспішав з вимогами, давши Kobbie можливість адаптуватися, знайти темп і впевненість у грі, обмежуючи свої поради кількома позиційними настановами і підтримкою. Він оцінив футболіста як дуже талановитого, при цьому він має потенціал для подальшого вдосконалення.
Коли бесіда перейшла до особистісного підходу в тренерській роботі, Michael підкреслив свою відкритість і вміння працювати з людьми, а не лише з тактичними схемами. Його стиль роботи базується на повазі та спілкуванні, на налагодженні довіри, що дозволяє дістатися максимальної віддачі від гравців і персоналу.
У відповідь на запитання, чи кричить він на команду, Michael відповів, що поки ні, оскільки важливо обирати правильний момент і натискати потрібні кнопки для досягнення результату.
Заключно Mark поцікавився, що він думає про знаменитий «фен», тобто емоційні виверження Sir Alex Ferguson. Michael визнав, що це було вражаюче явище і навіть він не наважився б повторити такі сцени. Він підкреслив, що Sir Alex вмів по-своєму мотивувати гравців, іноді суворіше, іноді підтримуючи — усе заради максимального розкриття потенціалу команди.
