Коли сьогодні ми вимовляємо фразу «Львівська поліклініка. Медицина за 24 години», для багатьох це може здаватися просто вдалою рекламною формулою — гарним слоганом, який вдало звучить і легко закарбовується в пам’яті.
Однак для мене це набагато більше. Це спроба максимально просто, доступно розповісти про те, якою має бути міська система охорони здоров’я. Без заплутаних медичних термінів і складних визначень, а зрозумілою людською мовою: коли людина звернулася по допомогу, їй надають підтримку негайно. Не через кілька тижнів і не «коли звільниться лікар», а саме тоді, коли це дійсно необхідно. Ми відмовляємося від моделі, в якій людина змушена очікувати, і переходимо до моделі, де медична допомога є максимально доступною. Отже, пацієнт має отримати професійну консультацію або запис на прийом протягом доби.
У 2023 році я прийшла в гуманітарний сектор із економічним бекграундом, уже в умовах повномасштабної війни. Скажу чесно: мої знання про медицину в той момент були, як у більшості звичайних людей — існує поліклініка, лікарня, сімейний лікар і десь усередині цього ланцюга потрібно знайти кваліфіковану допомогу. Але розуміння, як працює система медицини комплексно, було зовсім невеликим.
Вчитися довелося дуже швидко. Потрібно було розібратися, як фінансується галузь, як організований маршрут пацієнта, чому окремі рішення реалізуються легко, а інші викликають спротив, недовіру та навіть страх.
Я зробила для себе висновок, що:
- Зміни в медицині — це не лише оптимізація процесів;
- Це також і питання наявності ресурсів;
- Без відповідного фінансування жодна найкраща ідея не може спрацювати.
Зміни – це тривалий процес
Коли ми говоримо про новий формат роботи поліклінік і доступ до лікаря протягом 24 годин, слід розуміти: це не імпровізоване рішення, створене за один день навесні 2026 року. Насправді за цим стоять роки послідовної праці, аналізу та непростих управлінських кроків.
Історичною відправною точкою стала медична реформа 2018 року, яка повністю змінила логіку фінансування галузі. Тепер кошти надходять не просто на утримання закладів, а «йдуть за пацієнтом» через Національну службу здоров’я України (НСЗУ). Це змусило переосмислити всю систему міської медицини — її фінансовий аспект, навантаження на заклади, кількість пацієнтів та перспективи розвитку.
У Львові активно почали розробляти стратегічне бачення медицини міста на найближчі роки. Було створено медичну робочу групу, розпочато глибокий аналітичний процес, що показав: система не може залишатися сумою роздрібнених закладів, які працюють ізольовано.
Наступним кроком стало створення територіальних медичних об’єднань (ТМО) — з метою об’єднати ресурси, команди, можливості для цілісної роботи медичної сфери міста. Після практичних результатів окремі рішення було підкориговано: розформовано Третє медичне об’єднання й приєднано його структури до інших ТМО. Львів зробив ще один вагомий крок — почав інтегрувати поліклініки в структури ТМО. Спершу були включені 1-ша та 6-та поліклініки, і результати року роботи підтвердили правильність такого вибору.
На даному етапі готуються фінальні документи для об’єднання поліклінік у єдину систему територіальних медичних об’єднань.
Трансформація логіки роботи амбулаторної медицини
Сьогодні ми спостерігаємо початок нового етапу — зміну самої логіки діяльності амбулаторної ланки.
Історія з форматом «24 години до лікаря» — це історія тяглості, реформування, яке визрівало роками і крок за кроком прокладало шлях до нинішніх змін, що вже відчутні для пацієнтів.
Зміна сутності поліклінік
Уявлення багатьох про поліклініку — це вузькі коридори, незручна реєстратура, складна навігація, втома ще до прийому в лікаря. Якщо ж ми хочемо сучасну міську медицину, потрібно змінити цей образ.
Наше завдання — перетворити поліклініки на клініко-діагностичні або лікувально-діагностичні центри. Це мають бути простори, де пацієнт може отримати більшість необхідних послуг в одному місці, у комфортних умовах, із чітко побудованим маршрутом і без зайвих перешкод.
Відмінним прикладом є поліклініка на вулиці Мазепи. Раніше там було чимало дискусій та сумнівів, а також емоцій через масштаби трансформації. Це був один із перших масштабних і непростих кейсів, адже зміни стосувалися не косметики, а сутності закладу. Будівля була перевантажена, можливості розширення обмежені, приміщення давно не відповідали сучасним потребам.
Сьогодні ж поліклініка на Мазепи — це фактично інший заклад: добудовано додаткові поверхи, збільшено площі відділень, створено сучасні кабінети, відкрито нові можливості для лікування та реабілітації. Частина приміщень використовується для лікування поранених у центрі UNBROKEN, що є символічним. Заклад, який колись був прикладом складної реформи, став зразком сучасної амбулаторної медицини.
Крім того, зміни торкнулися й інших об’єктів міської мережі поліклінік:
- Оновлення перших поверхів і вхідних груп, де починається пацієнтський досвід;
- Заміна старих реєстратур відкритими рецепціями;
- Створення комфортних зон очікування;
- Впровадження нової навігації та безбар’єрного доступу;
- Облаштування просторів для ветеранів, кімнат для матері і дитини.
Прикладом такого сучасного простору є 4-та міська поліклініка на Сихові — комфортний безбар’єрний простір із налагодженим сервісом та якісними медичними послугами. Невдовзі готуються до відкриття оновлені вхідні зали 3-ї та 5-ї міських поліклінік, на вулицях Виговського, 32 та Повітряній, 99 відповідно.
Адже сучасна медицина — це не лише лікарі та обладнання, а й простір, у якому людина почуває себе зручно і гідно.
Фінансування — основа змін
Розмови про нові графіки роботи, доступність послуг, маршрути пацієнтів неможливі без згадки про фінансування. Це один із найважливіших аспектів.
Місто системно інвестує в розвиток медицини довгі роки, не обмежуючись разовими рішеннями, а реалізуючи цілеспрямовану політику.
Наприклад:
- У 2023 році загальні інвестиції у галузь медицини склали понад 623 мільйони гривень;
- З них більш ніж 608 мільйонів були спрямовані на розвиток територіальних медичних об’єднань — придбання обладнання, капітальні ремонти та створення комфортних просторів.
Подібна динаміка збережеться і у наступні роки, з прогнозованими інвестиціями:
- Понад 424 мільйони гривень у 2024 році;
- Понад 429 мільйонів гривень у 2025 році.
Особливо важливо, що ці кошти відчутні безпосередньо на рівні кожного пацієнта: у новому обладнанні, відремонтованих приміщеннях, комфортних умовах, можливості отримати послугу швидше.
Також інвестиції спрямовуються не лише у лікарні, а й у поліклініки — адже первинна ланка є першою точкою контакту людини із системою охорони здоров’я, і саме амбулаторна допомога стосується практично кожного жителя міста.
Отже, коли ми говоримо про «медицину за 24 години», маємо на увазі не вигадку чи експеримент, а результат багаторічної системної підтримки галузі з боку міста.
Чому обрали формат «24 години»?
Це рішення не було прийнято в кабінетах безпосередньо. Воно сформувалося на основі:
- Реальних розмов із людьми, які скаржилися на тривале очікування прийому у лікаря — іноді по кілька тижнів;
- Усвідомлення викликів, викликаних війною, яка суттєво вплинула на медичну систему;
- Розуміння, що поряд із новими викликами — поранення, реабілітація, протезування, — є щоденна потреба у доступі до базових медичних послуг сотням тисяч мешканців.
Людям часто необхідно:
- Здати лабораторні аналізи;
- Отримати консультацію кардіолога чи іншого спеціаліста;
- Оновити рецепт;
- Взяти довідку;
- Провести вакцинацію;
- Звернутися до лікаря у вихідний день через відсутність можливості в будні.
І коли розглянути ситуацію комплексно, стає зрозуміло: чекати кілька тижнів не є нормою.
Саме тому було поставлено на меті, щоб базові медичні послуги організовувалися за 24 години з моменту звернення.
- Чи це просто? Ні.
- Чи це амбіційно? Безперечно.
- Чи це потрібно? Однозначно так.
Перші результати роботи «медичної гарячої лінії»
У період з 2 по 17 березня було отримано:
- 362 дзвінки;
- З них 120 звернень передано в роботу.
Це свідчить про те, що:
- Пацієнти активно звертаються і ставлять запитання;
- Медична система оперативно реагує на ці звернення.
Для порівняння, 13 березня у поліклініках міста було надано близько 12 тисяч медичних послуг, а кількість дзвінків на гарячу лінію склала лише 30. Це демонструє, що більшість питань вирішуються безпосередньо у закладах.
За цей період також спостерігається зростання звернень:
- Приблизно на 20% до сімейних лікарів;
- Близько 10% — до вузькопрофільних спеціалістів.
Це логічно, адже коли система стає доступнішою, послугами користується більше людей.
При цьому всі поліклініки демонструють спроможність справлятися з навантаженням:
- У 4-й поліклініці за перший тиждень проведено понад 9 тисяч прийомів;
- У 5-й значно зменшилася кількість пропущених дзвінків;
- У 6-й — зафіксовано тисячі записів на прийом.
Таким чином, попит зростає, але система витримує це навантаження.
Під час впровадження нового формату, звичайно, виникав скептицизм, що є природним для будь-яких змін, особливо у медицині. Тому особисто відвідувала поліклініки, спостерігала роботу рецепцій, комунікувала з пацієнтами, щоб переконатися, що все працює як планувалося. Аналогічно керівники закладів регулярно знаходяться поруч із працівниками рецепцій, моніторять ситуацію, допомагають у вирішенні проблем і коригуванні процесів.
Значення міських програм
Існує ще один, не завжди помітний, але надзвичайно важливий аспект – фінансова підтримка з боку міста через спеціальні програми.
Протягом 2022–2025 років обсяг таких програм склав понад 327 мільйонів гривень.
Ці кошти спрямовуються на:
- Пільгові медикаменти;
- Інсулінові помпи для дітей;
- Лікування спінальної м’язової атрофії (СМА);
- Профілактичні обстеження;
- Забезпечення медичними виробами;
- Підтримку безперебійного функціонування медичних закладів.
Для поліклінік це означає наступне: частина витрат перекладається на місто, а не лягає цілковито на плечі самих закладів. Відтак вони отримують більше ресурсів для ефективної організації роботи, підтримки персоналу і розбудови інфраструктури. Саме це створює фундамент для нинішніх змін, які ми впроваджуємо.
Про медичний персонал
Не можна не зазначити, що за всіма процесами стоять люди. Це лікарі, медсестри, реєстратори, працівники кол-центрів — увесь медичний персонал.
Якщо ми прагнемо, щоб система працювала стабільно, якісно і оперативно, потрібно не лише говорити про нові підходи і стандарти, а й підтримувати тих, хто щодня тримає її на плаву.
Саме тому у місті розробляють заходи, які допоможуть фінансово посилити медичних працівників і персонал, що забезпечує функціонування системи.
Адже ентузіазм, безперечно, важлива рушійна сила, проте він не може бути єдиною основою успіху.
Чужий досвід — це не виняток
У багатьох країнах світу швидкий доступ до вузькопрофільного фахівця не є нормою. Навпаки, тривале очікування консультації — упродовж тижнів або навіть місяців — є повсякденною практикою, особливо у державній медицині.
Тому прагнення Львова забезпечити доступ до консультації і базових обстежень упродовж 24 годин — це дійсно амбітний і значущий крок. І це важливо не лише з точки зору зручності.
Швидкий доступ до допомоги дозволяє:
- Людині своєчасно звернутися по медичну допомогу;
- Знизити емоційне психологічне навантаження;
- Вчасно пройти необхідні обстеження;
- Запобігти ускладненням захворювань.
Що означає поняття «Львівська поліклініка»?
Мені імпонує саме така назва, бо вона проста й водночас виразна.
Як існують поняття «львівська кава», «львівські круасани», «львівський трамвай», так хочеться, щоб такий бренд отримала й мережа поліклінік.
Не як будівля або табличка, а як унікальний стандарт обслуговування і ставлення:
- Відчуття, що тут тобі намагаються допомогти;
- Віра, що твої проблеми почують і зрозуміють.
Сьогодення
Зараз я бачу систему, яка перебуває у постійному процесі навчання і адаптації до нових форматів роботи. Це не завжди просто.
Пацієнти починають звикати до того, що медична допомога може бути доступнішою і швидшою, ніж раніше. Медичні колективи відчувають навантаження, але вони тримають процес і знаходять рішення. Керівники поліклінік мислять уже не як окремі управлінці, а як складова великої міської системи охорони здоров’я.
Усе ще далеко до ідеалу, але роботи ще дуже багато.
Медицина — це передусім про гідність, людяність і повагу до часу пацієнта.
Чому Львову це вдається?
Немає однієї рецептури чи особи, яка привела б до успіху.
Львів досягнув цього завдяки багаторічній послідовній роботі:
- Аналізу статистичних даних та реального навантаження;
- Об’єднанню закладів;
- Оптимізації структури там, де вона не працювала;
- Інвестуванню в ремонт, обладнання та створення нових комфортних просторів;
- Підтримці галузі через міські програми;
- Навчанню роботи в умовах війни і додаткових навантажень.
Найважливіше — завжди ставити в центр уваги не систему, а пацієнта. Коли відповідь на питання «Чи стане простіше пацієнту?» — так, робота рухається у правильному напрямку.
Ці зміни стали можливими не тому, що вони прості, а тому, що до них йшли поступово, усвідомлено та з розумінням їхньої користі для міста.
Медична сфера Львова продовжує розвиватися.
Фото Романа Балука
Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.