Президент США Дональд Трамп пригрозив ввести нові мита на товари восьми союзників, які виступають проти його ініціативи щодо придбання території Гренландії. Цей крок викликав різку критику з боку європейських лідерів.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав дії Вашингтона «повністю неправильними», а президент Франції Еммануель Макрон – «неприйнятними». Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив: «Нас не вдасться шантажувати».
Президента США взяв курс на запровадження 10%-го мита на товари з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії. Митні збори повинні набути чинності з 1 лютого, а пізніше, можливо, збільшаться до 25%. Вони діятимуть до укладання угоди. Трамп підкреслює стратегічну важливість самоврядної території у складі Данії для безпеки США і не виключає можливості застосування військової сили для захоплення Гренландії.
Водночас вихідці тисяч людей у Гренландії та Данії вийшли на демонстрації проти пропозиції США щодо анексії острова. Гренландія, хоч і має малу чисельність населення, багата на природні ресурси. Її географічне положення між Північною Америкою та Арктикою робить її важливим пунктом для систем попередження ракетних атак і контролю за судноплавством у регіоні. Трамп раніше висловлювався, що США отримають ці землі або «легким», або «тяжким» шляхом.
Європейські держави висловили одностайну підтримку Данії, наголошуючи, що безпека Арктики має залишатися колективною відповідальністю країн НАТО. Наступні ключові моменти:
– Франція, Німеччина, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Нідерланди та Велика Британія направили невеликі контингенти військовослужбовців до Гренландії в рамках розвідувальної місії.
– Дональд Трамп, оголошуючи нові мита в публікації на власній платформі Truth Social у суботу, звинуватив ці країни у «дуже небезпечній грі».
– За його словами, ціна питання — «безпека, охорона та виживання нашої планети».
– Запропоноване мито спершу сягне 10%, а з червня зросте до 25%, і буде діяти «доти, поки не буде укладено угоду про повний і остаточний викуп Гренландії».
У відповідь Кір Стармер підкреслив: «Запровадження мит щодо союзників за їхні колективні дії на підтримку безпеки НАТО є абсолютно неправильним. Ми, звичайно, будемо вести перемовини особисто з адміністрацією США». Еммануель Макрон додав: «Загрози митами в цьому контексті недопустимі. Ми не піддамося жодному шантажу». Ульф Крістерссон повідомив: «Швеція проводить інтенсивні консультації з іншими країнами ЄС, Норвегією і Великою Британією для вироблення спільної відповіді». Голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив: «Європейський Союз завжди твердо стоятиме на захисті міжнародного права, яке, звісно, починається з території держав-членів ЄС». Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен зазначив, що така загроза «стала несподіванкою».
Ситуацію ілюструють численні масові протести. Зокрема:
– Мешканці столиці Данії Копенгагена підняли плакати з гаслами «Руки геть від Гренландії» та «Гренландія для гренландців».
– Камілла Сізінг, голова організації Inuit, яка об’єднує грінландські асоціації, наголосила: «Ми вимагаємо поваги до Данського королівства і права Гренландії на самовизначення».
– У столиці Гренландії, Нууку, прем’єр-міністр Єнс-Фредерік Нільсен приєднався до демонстрантів із плакатами «Гренландія не на продаж» та «Ми формуємо наше майбутнє», які прямували до консульства США.
– Одночасно з цим у Копенгагені перебуває делегація Конгресу США. Лідер групи, демократ сенатор Кріс Кунс, назвав риторику Трампа «не конструктивною».
За даними опитувань громадської думки, 85% населення Гренландії виступають проти приєднання території до США. Протестні акції пройшли як у містах Данії, так і в самому Нууку — і це було ще до оголошення про нові мита.
Історія анексії Гренландії Трампом має кілька ключових аспектів:
1. Він неодноразово заявляв, що слово «мито» є його улюбленим і вважає цей інструмент ефективним способом тиску на інші країни для приведення їхньої політики у відповідність із інтересами Білого дому.
2. Нинішнє оголошення про мита — це суттєва ескалація в його нещодавньо відновлених намірах придбати острів, попри заперечення європейських партнерів.
3. Незрозуміло, що саме спонукало Трампа на такий крок, адже лише кілька днів тому офіційні представники США та Данії домовилися створити високого рівня робочу групу для обговорення майбутнього Гренландії.
4. У дипломатичних і політичних колах Вашингтона цю домовленість розглядали як «найкращий сценарій» для Данії і Європи, що могла відтермінувати будь-які радикальні рішення чи загострення з боку США.
5. Однак нові мита викликали несподівану напруженість і посилили напругу у відносинах між США та їхніми ключовими союзниками по НАТО і торговими партнерами.
Протести у підтримку права на самовизначення Гренландії тривають вже не перший рік. На одній із акцій у столиці Данії учасники розмахували біло-червоним прапором Гренландії. Їхні вимоги зосереджені на збереженні автономії і запереченні будь-яких планів зовнішнього придбання території.
Підбиваючи підсумки ключових фактів:
– Близько 85% населення Гренландії виступають проти приєднання до США за даними опитувань.
– Демонстрації, що відбулися в Копенгагені та Нууку, виразили незгоду з політикою Трампа і прагнення жителів зберегти самовизначення.
– У столиці Данії звучали заклики «Руки геть від Гренландії» та «Гренландія для гренландців».
– Прем’єр-міністр Гренландії і голова місцевих асоціацій виступають за повагу до прав Гренландського народу.
– Делегація Конгресу США наразі перебуває у Копенгагені, а її голова висловлюється критично щодо президентських заяв.
Таким чином, дипломатія, міжнародне право і стратегічні інтереси стоять у центрі напруженості, що розгортається навколо питання Гренландії.
