На початку лютого оркестр «INSO-Львів» здобув перемогу в Національному рейтингу «Інфобум – класична музика 2025» у категорії «Найкращий оркестр року». Ця почесна нагорода стала для колективу несподіванкою, адже успіхи досягаються лише наполегливою працею та завдяки власним зусиллям, а не у випадковості чи випадковим удачам.
Отримавши цю відзнаку, шлях до якої був довготривалим і системним, оркестр сприйняв її як надзвичайно важливий та вагомий знак визнання. Окрім радості, нагорода накладає значну відповідальність та стимулює прагнення зберігати і підтримувати цей високий рівень, а також поширювати якісний культурний контент і формувати нові стандарти в екологічних творчих колах. Відтепер на команду чекають нові виклики:
1. Відкривати і популяризувати українську музику.
2. Поширювати її за межами країни.
3. Дивувати міжнародну аудиторію.
### Українське в тренді: класика не є винятком
В умовах п’ятого року повномасштабної війни українське набуло особливої популярності. Саме завдяки героїзму воїнів на передовій з’являється внутрішнє усвідомлення власної ідентичності — розбуджується совість та бажання зрозуміти, ким ми є і звідки наше коріння. Через подвиг захисників країни українці позбавляються комплексу меншовартості, замінюючи його гордістю за рід і спадщину. Цей процес супроводжується пізнанням власної культури та цінностей.
Коли ми розглядаємо українську академічну музику, постає питання: чому про неї відомо так мало? Якщо в літературі та образотворчому мистецтві є ґрунтовні дослідження, то музика залишається у тіні, маючи багато «білих плям», які потребують ретельного вивчення і відновлення. Існують певні ініціативи, проте вони лише крапля в морі непізнаного. Особливо гостро постає така проблема:
– Відсутність достатньої інформації про композиторів великого періоду.
– Брак нотних зібрань та якісних українських музичних видань.
Серед причин цього:
1. Часткова провина лежить і на самих українцях.
2. Вирішальним фактором стала радянська система, яка систематично знищувала українську інтелігенцію та вимивала історичне коріння народу. Влада прагнула, щоб українці не знали своєї історії, адже усвідомлення свого походження надає сили та єдності нації.
Розуміючи це, колектив почав активно шукати й відкривати невідомі сторінки музичної спадщини України. Так, за життєвим шляхом митрополита Андрея Шептицького було віднайдено композитора Андрія Гнатишина. Митрополит підтримав молодого талановитого музиканта, оплативши його навчання в Австрії. Під час Другої світової війни Гнатишин залишився у Відні, де творив і здобув визнання, в тому числі від австрійського уряду та Ватикану. Його творча спадщина зараз потребує осмислення і повернення до активного звучання.
Цей випадок — лише перша сторінка великої роботи з відкриття забутих імен. Подальші пошуки привели до композиторів Василя Барвінського та Антіна Рудницького. Оркестр організував концерт із виконанням їхніх творів, а також випустив диск «BRIDGES vol1», який містить записи творів цих митців.
Однак це лише початок масштабного проекту, що включає:
– Оцифрування нотних матеріалів.
– Перемовини з родинами композиторів для отримання нотних рукописів.
– Відтворення української класики у сучасних концертах.
– Запис та розповсюдження музики серед широкої аудиторії.
Особливою цінністю є партитура Бориса Кудрика — символ гідності і безумовної любові до України. Її привіз Василь Барвінський із мордовських таборів, де їх ув’язнили за національну позицію. Завдяки бібліотеці Стефаника партитуру вже оцифровано, зараз проводиться робота над її набором.
В усіх проєктах «INSO-Львів» твори українських композиторів інтегрують разом із шедеврами світової класики. Це порівняння і контраст дає змогу оцінити високий мистецький рівень вітчизняної музики, яку раніше часто недооцінювали або й зовсім ігнорували. Серед нових проєктів — «Фронтир», що розповідатиме про Галичину через призму музичної творчості композиторів різних епох.
Особливою подією стане 9 травня, у День Європи, виконання другого скрипкового концерту Карла Ліпінського — відомого музиканта, скрипаля і мецената, який жив і творив на Львівщині. Прем’єра цього твору відбулася у Лондоні в 1836 році, в той час, коли Європа пам’ятала події Листопадового повстання 1830–1831 років, після якого Польща втратила свою політичну автономію. Ліпінський на сцені виступав як голос нації, яку намагалися позбавити її культурної самобутності.
У тому ж концерті пролунають також композиції польської скрипальки і композиторки Ґражини Бацевич, написані під час Другої світової війни, а також перша симфонія Бориса Лятошинського, створена в Києві в період історичної нестабільності між двома світовими війнами. Ці твори об’єднує спільна тематика, а мало хто знає про дружні стосунки та творчий обмін між Борисом Лятошинським і Ґражиною Бацевич.
Для колективу «INSO-Львів» ці відкриття стали джерелом нової сили. Відкрите нотне надбання — це потужний інструмент, який дає змогу розширювати знання про українську культуру і укріплювати зв’язок із минулим. Таким чином, поступове заповнення білих плям української історії музики сприяє формуванню національної ідентичності та самоусвідомлення через мистецтво.