Український співак Іван Дорн знову опинився в епіцентрі розмов — він дав нове інтерв’ю російському блогеру та журналісту Юрію Дудю. Розмова спричинила хвилю реакцій через чутливі теми – мову, війну та його старі висловлювання про «братні народи».
У розмові Дорн визнав,ю що повністю на українську після 24 лютого він так і не перейшов, хоча говорить нею частіше. Каже, українською тепер спілкується сміливіше, але російська — все ще основна. Саме ця відвертість знову розділила аудиторію.
Окрема тема — його давня фраза про «Росію та Україну як братів». Тепер співак говорить, що сказав те «не подумавши», вірив у «відлигу» і жалкує про наслідки: скасовані концерти, шквал претензій та відчуття, ніби «образилися всі». Це прозвучало як спроба поставити крапку в історії, яка тягнеться роками.
Чому ця історія тягнеться з 2017-го
Початок скандалу — його перше інтерв’ю Дудю, де пролунали ті самі тези. Тоді багато хто сприйняв їх як зневагу до українського болю, і шлейф недовіри лишився. Сьогодні Дорн трактує ті слова як вирване з контексту непорозуміння, але суспільна пам’ять уперта.
«Дні української» в родині
Дорн розповідає, що вдома інколи навіть робили «дні української мови». Це виглядає як спроба перелаштувати побут і звички, хоча сам артист визнає: повного переходу не сталося. Для публіки це — ще один маркер щирості чи половинчатості намірів.
Кар’єра між ринками
В інтерв’ю співак згадує, як заробляє за кордоном і на яких майданчиках тримається його кар’єра сьогодні. Частина фокусу — життя та робота у Франції, що лише підкреслює: Дорн давно існує між кількома аудиторіями. Це теж додає суперечностей до сприйняття вдома.
Чому інтерв’ю російському блогеру знову тригерить
Бо контекст війни все змінює. Кожне слово про мову чи «примирення» сприймається через призму щоденних втрат. Коли публічна людина з України говорить це на майданчику російського інфлюенсера, напруга зростає удвічі — аудиторія чекає кришталевої чіткості, а не напівтонів.
Реакції в мережі — різні
Комусь імпонує чесність: «не готовий — але стараюсь». Інші чують лише одне — «не перейшов». Дорнові слова про мову та «братів» читаються не як приватна сповідь, а як політичний сигнал, і саме тому кожне речення міряють на міцність.
Що важливо відділяти
Є факт інтерв’ю та прямі цитати — їх легко перевірити за першоджерелами. А є інтерпретації, які множаться в соцмережах. Коли змішуємо ці площини, отримуємо чергове «зради/перемоги» без нюансів. Тут варто спокійно відкласти емоції й читати уважно те, що справді сказано.
Чого чекати далі
Історія Дорна — це тест на зрілість для шоу-бізнесу й аудиторії. Чи маємо право вимагати швидких відповідей там, де роками формувалися звички? Так. Чи варто карати за кожен півтон, коли людина робить кроки вперед? Так само питання відкрите — і відповідь дасть час.
Це інтерв’ю — не про ностальгію за старими хітами. Це про етику, кордони й відповідальність слова під час війни. Дорн наче й намагається бути «ближчим», але кожна неточність болить. І поки він шукає «свою» мову, суспільство теж визначається — чи готове вірити на слово і чи вистачить довіри на реванш.
