Іран виступив із попередженням про можливу відповідь у разі атаки з боку США на тлі повідомлень BBC та активістів про сотні загиблих протестувальників у ході посиленого жорстокого розгону демонстрацій урядом. Джерело в Тегерані у неділю повідомило про критичну ситуацію: “Тут дуже, дуже погано. Багато наших друзів було убито. Вогонь вели бойовими патронами. Вулиці нагадують зону бойових дій, вони буквально в крові. Тіла забирають вантажівками.”
За офіційним підрахунком BBC, на відеозаписах з моргу біля Тегерана було видно близько 180 тіл у мішках. Американське агентство Human Rights Activist News Agency підтвердило смерть 495 протестувальників і 48 силовиків по всій країні. Протягом останніх двох тижнів поліція затримала приблизно 10 600 осіб.
США висловили погрозу нанести удари по Ірану через загибель протестувальників. Президент Дональд Трамп у суботу заявив, що Америка “готова допомогти”, оскільки Іран “дивиться у бік свободи”. При цьому Трамп не уточнив, які саме кроки розглядаються. За інформацією від чиновника для CBC — американського інформаційного партнера BBC, президент отримав довідку щодо можливих військових дій проти Ірану. Інші варіанти включають:
– Підтримку антиурядових груп у мережі інтернет;
– Використання кіберзброї проти військових об’єктів Ірану;
– Запровадження нових санкцій.
Спікер іранського парламенту попередив, що в разі атаки США як ізраїльські, так і американські військові об’єкти та морські бази у регіоні стануть законними мішенями.
Початкові протести, що виникли через стрімке зростання інфляції, перейшли у вимоги скасування влади верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї. Генеральний прокурор Ірану повідомив, що будь-який учасник протестів буде вважатися “ворогом Бога” — звинуваченням, яке передбачає смертну кару. У свою чергу Хаменеї охарактеризував демонстрантів як “злочинців”, які намагаються “задовольнити” президента Трампа. У неділю в Ірані оголосили три дні жалоби за “мучениками, загиблими у національній боротьбі проти США та Ізраїлю”.
Працівники кількох медичних закладів підтвердили BBC, що їм довелося лікувати безліч поранених і працювати з загиблими протестувальниками за останні дні. BBC Persian підтвердило, що лише у місті Рашт у п’ятницю ввечері до однієї лікарні доставили 70 тіл. Медпрацівник однієї з лікарень у Тегерані розповів: “Приблизно 38 людей померли, багато — одразу після госпіталізації. Поранення були в основному у голову та серце молодих людей. Багато хто навіть не дожив до приймального відділення.”
Міжнародні ЗМІ, зокрема BBC, практично не мають можливості працювати безпосередньо на території Ірану через обмеження. З четверга уряд Ірану вже ввів інтернет-блокування, що значно ускладнює збір інформації та її підтвердження.
Відеокадри, зокрема з моргу в Кахризаку (м. Тегеран), потрапили у широкий обіг. На одному з них видно приблизно 180 загорнутих тіл, більшість з яких розкладені на відкритій площі. Люди, які намагаються дізнатися долю близьких, чують крики розпачу. Відео було розмитим, щоб захистити ідентичність людей, які залишились живими та можуть зазнати переслідувань.
—
Завірені BBC Verify відеозаписи демонструють зіткнення демонстрантів з правоохоронцями в другому за величиною іранському місті — Мешхеді. На кадрах видно:
– Замаскованих протестувальників, які ховаються за сміттєвими баками та вогнищами;
– Суцільний ряд правоохоронців на відстані;
– Палаючий автобус;
– Звуки пострілів та гуркоту по каструлях і сковорідках;
– Особу, що стріляє кілька разів з мосту в різні сторони, доки люди ховаються за парканом.
Тегеранська відеозйомка з суботи ввечері демонструє вихід протестувальників на вулиці району Гіша, звуки постукування по посуді на площі Пунак, а також марш людей із гаслами проти влади у районі Хераві.
—
Президент Ірану Масуд Пезешкіан звинуватив Сполучені Штати та Ізраїль у розпалюванні заворушень. За його словами, “вони навчили певних осіб всередині країни та за її межами, завезли терористів, підпалили мечеті, атакували ринки і ремісничі квартали в Рашті, підпалили базар”. Проте доказів цієї заяви не надано.
Натомість BBC Persian та BBC Verify підтвердили численні записи того, як іранські силовики стріляють по зібраннях протестувальників у таких регіонах:
1. Тегеран;
2. Західна провінція Керманшах;
3. Південна область Бушер.
У місті Ілам, розташованому на заході країни, кілька перевірених відео, знятих на вихідних, показують, як правоохоронці здійснюють постріли в напрямку лікарні імама Хомейні, де проходили демонстрації.
Інтернет в Ірані наразі практично не виходить за межі національної внутрішньої мережі, проте під час нинішніх протестів влада вперше суворо обмежила навіть ці внутрішні зв’язки. Експерт Alireza Manafi, дослідник інтернету, повідомив BBC Persian, що нинішнє відключення суворіше за те, що було під час руху “Жінка, Життя, Свобода” у 2022 році. Найімовірнішим способом зв’язку з зовнішнім світом виступає використання супутникової мережі Starlink, проте Manafi закликав до обережності через можливість тотального контролю та відстеження з боку уряду.
—
У неділю Реза Пахлаві — син останнього шаха Ірану, який мешкає в США — звернувся до протестувальників у соцмережах. Він заявив про те, що Дональд Трамп “ретельно спостерігає за вашою невимовною відвагою”, та висловив солідарність іранцям у всьому світі. Пахлаві пообіцяв: “Я знаю, що незабаром буду поруч з вами.”
Він також стверджував, що ісламська республіка стикається з “серйозним дефіцитом найманців” і що “багато силових та військових залишають свої пости або відмовляються виконувати накази щодо придушення народу”. BBC не змогла перевірити ці твердження.
Колишній спадкоємець шаха закликав продовжувати масові акції у неділю ввечері, проте радив залишатися у колі однодумців та не наражатися на небезпеку.
У Великій Британії у соцмережах ширяться відеозаписи, що нібито підтверджують знесення іранського прапора з балкону посольства Ірану в Лондоні у суботу та неділю. З огляду на це іранська влада викликала посла Сполученого Королівства до Міністерства закордонних справ у Тегерані.
—
Протести охопили країну ширше, ніж будь-коли з початку хвилі заворушень 2022 року, викликаної загибеллю в ув’язненні молодої курдської жінки Махси Аміні, яку затримали представники моралі за нібито неправильне носіння хіджабу.
Тоді, за оцінками правозахисних організацій, було вбито понад 550 людей, а затримано близько 20 000.
—
Додатковий матеріал підготували: Соруш Пакзад та Рожа Ассаді.
