Джеффрі Епштейн у 2011 році заявив газеті New York Post: «Я не є сексуальним хижаком, я – правопорушник. Це, як різниця між убивцею та людиною, яка вкрала пончик». 10 серпня 2019 року він помер у камері нью-йоркської в’язниці, очікуючи на судовий процес за звинуваченням у торгівлі сексуальною експлуатацією неповнолітніх, не маючи можливості вийти під заставу.
Це сталося понад десять років після його визнання винним у замаху на проституцію з неповнолітньою, за що він був внесений до реєстру сексуальних правопорушників. Цього разу його звинувачували в організації величезної мережі неповнолітніх дівчат для протиправної діяльності. Епштейн визнав себе невинним.
У листопаді 2025 року обидві палати Конгресу Сполучених Штатів одноголосно ухвалили «Закон про прозорість справ Епштейна». Після цього президент Дональд Трамп підписав документ, який зобов’язує Міністерство юстиції оприлюднити усі матеріали кримінальних розслідувань, пов’язаних із Епштейном.
Закон передбачає публікацію цих документів у доступному для пошуку та завантаження форматі протягом 30 днів, тож 19 грудня – крайній термін їх оприлюднення. Зміст цих поки що невиданих документів залишається таємницею. Проте протягом років деякі матеріали вже ставали публічними, проливаючи світло на життя покійного фінансиста та його високопоставленого кола.
—
«Чудова людина»
Народившись у Нью-Йорку, Епштейн викладав математику та фізику у приватній школі Dalton у 1970-х роках. Він сам навчався на факультеті фізики та математики університету, хоча диплом не отримав. Батько однієї з його учениць познайомив його з партнерами інвестиційного банку Bear Stearns, і менш ніж за чотири роки Епштейн став там партнером.
У 1982 році він створив власну фірму J Epstein and Co., яка керувала активами клієнтів на суму понад 1 мільярд доларів США. Згодом Епштейн витрачав статки на розкішні маєтки у Флориді, ранчо в Нью-Мексико та, ймовірно, найбільший приватний будинок Нью-Йорка. Він активно спілкувався з відомими людьми зі світу шоу-бізнесу, мистецтва та політики.
Дональд Трамп у 2002 році в інтерв’ю New York Magazine охарактеризував Епштейна так: «Я знаю його вже 15 років. Чудова людина. З ним весело. Кажуть, що він так само, як і я, полюбляє красивих жінок, багато з яких молодші». Пізніше Трамп відзначив, що вони посварилися на початку 2000-х, задовго до арешту Епштейна, і послідовно заперечував будь-яку причетність до злочинів.
У Білому домі наголошували, що Трамп колись вигнав Епштейна з власного клубу «десятиліття тому за неприйнятну поведінку по відношенню до жіночих працівниць».
—
Дружні зв’язки та суспільне життя
Окрім Трампа, Епштейн підтримував стосунки з численними впливовими людьми, що не свідчить про їхню провину. У 2002 році він здійснив приватний рейс до Африки, на борту якого були колишній президент США Білл Клінтон та актори Кевін Спейсі і Кріс Такер. У 2003 році спільно з продюсером Гарві Вайнштейном він намагався купити журнал New York, а також пожертвував Гарвардському університету 30 мільйонів доларів. Дружба з британським політиком Пітером Мандельсоном, яку той пізніше визнав помилковою, призвела до втрати Мандельсоном посади посла у США у 2025 році.
Уникаючи публічності, Епштейн рідко відвідував суспільні заходи та ресторани. Він мав романтичні стосунки з такими жінками, як Міс Швеції Єва Андерссон Дубін та Гізлен Максвелл, донька видавця Роберта Максвелла, але не одружувався.
Колишня генеральна директорка Tiffany & Co. Роза Монктон в інтерв’ю Vanity Fair у 2003 році описала його як «дуже загадкову людину», порівнявши з айсбергом: «Здається, що ти його знаєш, але коли знімаєш ще один шар – відчуваєш, що перед тобою щось надзвичайне. Те, що бачиш, – не справжнє».
—
Судимість і угода з прокуратурою
У 2005 році батьки 14-річної дівчинки повідомили поліцію Флориди про те, що Епштейн домагався їхню дитину у своєму маєтку в Палм-Біч. Під час обшуку правоохоронці знайшли у будинку фотографії дівчат. Газета Miami Herald повідомляла, що зловживання неповнолітніми тривали роками.
Начальник поліції Палм-Біча Майкл Райтер підкреслив: «Це не була ситуація «він сказав, вона сказала». Були понад 50 потерпілих, і всі розповідали однакову історію». Колумніст Майкл Вулф у 2007 році цитував Епштейна: «Одного разу, коли в нього почалися проблеми, він сказав мені: “Що я можу сказати, я люблю молодих дівчат”. Я відповів: “Можливо, тобі варто було б сказати: я люблю молодих жінок”».
У 2008 році з Епштейном була укладена угода з прокуратурою. Він уникнув федеральних звинувачень, які загрожували довічним ув’язненням, натомість отримав 18 місяців ув’язнення із можливістю виходу на роботу (по 12 годин на день, шість днів на тиждень) і був звільнений після 13 місяців із випробувальним терміном.
Miami Herald назвав угоду, укладену федеральним прокурором Александром Ачітою, «угодою століття», вона приховувала масштаб злочинів Епштейна та зупинила федеральне розслідування щодо можливих жертв і впливових людей, що брали участь. У липні 2019 року Ачіта подав у відставку, захищаючи свої дії як спосіб завдати хоч якогось покарання.
З 2008 року Епштейн перебував у Нью-Йоркському реєстрі сексуальних порушників під рівнем три – найвищим ризиком повторних злочинів, що передбачало довічне спостереження, але він зберігав активи та володів нерухомістю.
У грудні 2010 року принца Ендрю, третього сина Єлизавети II, сфотографували у Центральному парку Нью-Йорка з Епштейном, що викликало різку критику. Принц, який знав Епштейна з 1999 року, у листопаді 2019 року в інтерв’ю BBC заявив, що поїхав до Нью-Йорка у 2010 році, щоб припинити дружбу. Він визнав, що пошкодував про те, що залишався у будинку фінансиста, і визнав свою «помилку».
Однак за електронною перепискою 2011 року з’ясувалося, що вони підтримували контакти довше, ніж принц визнавав раніше. Через скандал у 2025 році Ендрю позбавили почесних королівських титулів.
Одна з потерпілих, Вірджинія Робертс, відома як Вірджинія Джіффрі, стверджувала, що змушена була вступати в інтимні стосунки з Ендрю у ранніх 2000-х, коли їй було 17 років. Принц рішуче це заперечував і не мав спогадів про фотографію, на якій вони разом у Лондоні. Проте у 2022 році він виплатив мільйони доларів Джіффрі для врегулювання позову про сексуальне насильство.
6 липня 2019 року Епштейн був затриманий у Нью-Йорку після повернення приватним літаком із Парижа. Прокуратура вимагала конфіскації його маєтку у Нью-Йорку, де відбувалися деякі з злочинів.
Епштейн заперечував усі звинувачення і визнав себе невинним. Після відмови суду у заставі його утримували у Центрі корекції Метрополії Нью-Йорка. У липні його двічі госпіталізували з ушкодженнями шиї, однак офіційні коментарі з цього приводу від в’язничних служб чи адвокатів відсутні.
На останньому слуханні 31 липня стало зрозуміло, що майбутній судовий процес триватиме не раніше літа 2020 року, а Епштейн проведе рік у в’язниці. Прокурори наголошували на необхідності швидкого суду в інтересах суспільства, але цього процесу він так і не дочекався.
—
Суд над Гізлен Максвелл
Після смерті Епштейна в центрі уваги опинилася його колишня партнерка – Гізлен Максвелл. У липні 2020 року її затримали у відокремленому маєтку у штаті Нью-Гемпшир за підозрою в пособництві зловживанням неповнолітніми: допомагала рекрутувати, підготувати до зловживань неповнолітніх жертв.
У грудні 2021 року присяжні у Нью-Йорку визнали її винною за п’ятьма з шести пунктів обвинувачення, серед яких найсерйозніший – торгівля неповнолітніми для сексуальної експлуатації. Суд призначив їй 20 років ув’язнення, що означає, що 60-річна Максвелл може провести за ґратами все життя.
Вона, освічена в Оксфорді, допомогла Епштейну познайомитися з багатьма впливовими та багатими особами, включно з Біллом Клінтоном та принцом Ендрю. Хоча їхні романтичні стосунки тривали лише кілька років, Максвелл продовжувала працювати разом із ним ще тривалий час.
У судових документах повідомляється, що колишні працівники маєтку Епштейна в Палм-Біч бачили Максвелл як керівницю будинку, яка контролювала персонал, займалась фінансами та була соціальним координатором. У профілі Vanity Fair 2003 року Епштейн називав її не найманою працівницею, а «найкращою подругою».
Прокурори стверджували, що Максвелл переслідувала та готувала молодих дівчат для зловживань Епштейном. Захист наполягав, що вона стала «козлом відпущення» після смерті Епштейна.
Після винесення вироку Максвелл висловила каяття: «Найбільше шкодую в житті про те, що коли-небудь познайомилася з Джеффрі Епштейном. Але сьогодні справа не про нього. Цього разу – про мій вирок і можливість постати перед жертвами на суді. До вас звертаюсь: я шкодую про ваш біль. Сподіваюся, що мій вирок і суворе ув’язнення принесуть вам закриття цієї справи».
Її адвокати подали апеляцію проти вироку, заявляючи, що вона не мала б проходити судовий процес і не бути визнаною винною за її роль у злочинній схемі. Але цей запит було відхилено Верховним судом США.
