Прем’єр-міністр Ґренландії заявив, що його народ обрав би Данію, а не США, якби довелося робити такий вибір “тут і зараз”. Ця заява Йенса-Фредеріка Нільсена прозвучала на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Данії та є найрізкішим висловленням з боку представника напівавтономної данської території після того, як президент США Дональд Трамп відновив свій план анексії острова.
Трамп аргументує необхідність “володіння” Ґренландією для забезпечення оборони від Росії та Китаю. Білий дім висловлював намір викупити острів, проте не виключає застосування сили для його приєднання. Данія, як союзник по НАТО, має власну позицію: прем’єр-міністр Метте Фредеріксен попередила, що військове втручання означатиме кінець трансатлантичного оборонного альянсу.
Незважаючи на малу чисельність населення, розташування Ґренландії між Північною Америкою та Арктикою є стратегічно важливим. Острів ідеально підходить для розміщення систем раннього попередження про ракетні удари та контролю суден у регіоні. Трамп неодноразово підкреслював, що Ґренландія є ключовою для національної безпеки США, заявляючи, без надання доказів, що острів “повністю охоплений російськими та китайськими кораблями”.
США вже мають понад 100 військових, які постійно дислоковані на базі Пітуфік на північно-західному узбережжі Ґренландії. Цей об’єкт використовується американськими силами з часів Другої світової війни. Відповідно до чинних угод із Данією, Сполучені Штати мають право збільшувати кількість своїх військ на острові без додаткових погоджень.
Втім, Трамп наголосив, що оренда бази його не влаштовує, і заявив, що США “повинні бути власниками” Ґренландії, а НАТО зобов’язане це зрозуміти. На пресконференції у Копенгагені прем’єр Данії Метте Фредеріксен різко засудила “абсолютно неприпустимий тиск від нашого найближчого союзника”. Вона попередила, що “здається, найскладніший етап попереду”.
Прем’єр-міністр Ґренландії, охарактеризувавши ситуацію як “геополітичну кризу”, однозначно окреслив позицію острова:
– “Якщо нам доведеться обирати між Сполученими Штатами та Данією тут і зараз, ми вибираємо Данію.”
– “Варто усім зрозуміти: Ґренландія не хоче бути власністю Сполучених Штатів.”
– “Ґренландія не хоче підпорядковуватися Сполученим Штатам.”
– “Ґренландія не прагне стати частиною США.”
Ця пресконференція в Копенгагені відбулася за день до запланованої поїздки міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена та його ґренландської колеги Вівіан Мотьцфельдт до США для зустрічі з віцепрезидентом Дж. Д. Венсом та державним секретарем Марко Рубіо.
НАТОвські союзники Данії — провідні європейські країни та Канада — виступили на підтримку Данії, офіційно підтвердивши, що “тільки Данія і Ґренландія мають повноваження вирішувати питання своїх відносин”. Крім того, вони наголосили на важливості зміцнення арктичної безпеки через колективні зусилля усіх союзників, у тому числі й США, та підкреслили необхідність дотримання принципів Статуту ООН, зокрема суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів.
Серед причин загострення уваги навколо майбутнього острова стала військова операція США проти Венесуели у суботу для захоплення президента Ніколаса Мадуро. Варто зазначити, що перша пропозиція Трампа про викуп Ґренландії датувалась 2019 роком під час його першого терміну президентства, однак тоді остров’ю дали чітко зрозуміти, що він не продається.
Нині збільшується інтерес до природних ресурсів Ґренландії, серед яких – рідкоземельні мінерали, уран і залізо. Вони стають дедалі легшодоступними через танення льодовиків внаслідок кліматичних змін. Крім того, вчені вважають, що на острові можуть бути значні запаси нафти та газу.
