Антоніу Гутерреш у розмові з BBC заявив, що Сполучені Штати діють безкарно, вважаючи свою владу важливішою за міжнародне право. Голова Організації Об’єднаних Націй поділився своїми думками в ефірі радіопрограми BBC Radio 4 Today, підкресливши, що у Вашингтоні панує чітка віра у непотрібність багатосторонніх рішень.
Він наголосив, що для США першочерговим є “застосування влади та впливу Америки, іноді навіть у суперечності з нормами міжнародного права”. Ці слова пролунали на тлі останніх подій, зокрема затримання президента Венесуели у США, а також неодноразових погроз Дональда Трампа анексувати Гренландію.
Серед головних викликів, на думку Гутерреша, перебувають фундаментальні принципи ООН, включно з рівністю держав-членів, які зараз опинилися під загрозою. Він згадав і критику президента Трампа на адресу ООН, зокрема його виступ на Генеральній Асамблеї минулого вересня, де той поставив під сумнів роль організації, заявивши, що сам “покінчив із сімома безкінечними війнами”, у той час як ООН “намагалася лише спостерігати”.
Антоніу Гутерреш, отримавши таку жорстку оцінку, визнав, що ООН стикається з труднощами у змушенні своїх членів дотримуватися міжнародних норм, прописаних у Статуті ООН. Він запевнив, що організація “дуже активно залучена” до розв’язання ключових світових конфліктів, однак підкреслив:
– Основні потужності мають значно більші важелі впливу;
– Залишаються сумніви, чи використовуються ці важелі для створення стабільних і довготривалих рішень, а не для швидких тимчасових компромісів.
Крім того, Гутерреш підкреслив необхідність реформування ООН, щоб ефективніше протистояти “глобальним драматичним проблемам та викликам”, з якими зіштовхуються 193 її члени. Він зазначив:
– Деякі переконані, що “влада права має бути замінена правом сили”;
– Нещодавня політика США яскраво демонструє переконання, що багатосторонні вирішення не мають значення, а все вирішують сила і вплив Америки, іноді нехтуючи міжнародним правом.
Гутерреш також висловив думку про те, що Рада Безпеки ООН, створена для підтримки миру і безпеки у світі, нині не відповідає реаліям та виявляється неефективною. Нині будь-який із постійних членів Ради — Франція, Китай, Росія, Велика Британія чи США — має право вето на резолюції. Росія та США уже неодноразово застосовували це право, гальмуючи міжнародні зусилля щодо припинення воєн в Україні та Газі.
Голова ООН заявив, що право вето часто використовується для просування власних інтересів окремих членів, і критично відзначив, що серед постійних членів є одразу три європейські країни. Він закликав до таких змін у РБ ООН:
1. Переформатування складу для відновлення легітимності органу та надання голосу всьому світові.
2. Обмеження права вето задля запобігання неприйнятним блокуванням рішень.
Антоніу Гутерреш, котрий із 2017 року обіймає посаду Генерального секретаря ООН та планує залишити її наприкінці цього року, у своїх річних зверненнях до Генеральної Асамблеї традиційно визначає пріоритети організації. Цього разу він описав світову ситуацію як хаотичну, сповнену конфліктів, безкарності, нерівності та непередбачуваності, виокремивши “зухвалі порушення міжнародного законодавства” як одну з найсерйозніших загроз глобальному порядку.
Особливу увагу він приділив конфлікту в Газі, де ООН протягом тривалого часу не могла доставляти гуманітарну допомогу через блокаду ізраїльської сторони міжнародними гуманітарними організаціями. На деякий час Ізраїль підтримав зовнішнього підрядника — Gaza Humanitarian Organisation — для виконання функцій, які ООН традиційно виконувала десятиліттями; при цьому сотні палестинців загинули, намагаючись дістатися до пунктів отримання їжі.
На запитання про безсилля ООН у Газі, Антоніу Гутерреш відповів:
– Безумовно, організація стикнулась з обмеженнями;
– Ізраїль довгий час стверджував, що гуманітарна допомога не розподіляється, бо ООН не здатна це зробити;
– Однак, коли Ізраїль забороняв рух в Газі, ООН не могла там працювати;
– Після припинення вогню було забезпечено масовий потік гуманітарної допомоги;
– ООН була готова діяти, але тільки за відповідних умов.
Нещодавно Гутерреш у виступі на Генеральній Асамблеї зауважив, що структура ООН, розроблена для розв’язання проблем 1945 року, не може ефективно впоратися з викликами 2026 року. Серед них:
– Примусова зміна влади у Венесуелі, ініційована США;
– Смерті тисяч іранських протестувальників через дії урядових сил;
– Заяви Дональда Трампа щодо наміру анексувати Гренландію.
Зростають сумніви щодо розпаду мультилатералізму та бездіяльності деяких світових лідерів у захисті міжнародного права. Водночас Гутерреш висловив оптимізм, зазначивши: “Багато людей бояться протистояти сильним, але без цього ми ніколи не зможемо побудувати кращий світ”.
