У неділю, 26 жовтня, у Львові на кількох локаціях демонстрували скульптуру Жанни Кадирової «Оригамі Олень», яка стане центральним експонатом Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале. Ця робота, виконана в рамках серії «Оригамі», була уперше встановлена у 2019 році в парку «Ювілейний» у місті Покровськ на Донеччині.
Приблизно рік тому Олень, який евакуювали з Покровська, «відвідав» кілька мистецьких майданчиків Львова, серед яких Львівський муніципальний мистецький центр, Zenyk Art Gallery та Академія мистецтв.
За словами художниці Жанни Кадирової, після 2014 року в Україні суттєво зросла увага держави та суспільства до міст сходу країни. Парк «Ювілейний» у Покровську було створено в 1982 році на честь 60-річчя Радянського Союзу. Через 36 років, у 2018 році, розпочалася реконструкція парку, і їй запропонували створити скульптуру для постаменту, з якого зняли радянський військовий літак – символ військової могутності СРСР.
2024 року під час евакуації жителів Покровська громадська організація «Музей відкрито на ремонт» вивезла скульптуру з небезпечної зони. У Львівському муніципальному мистецькому центрі також показували документальний фільм «ВПО» (створений за участі Наталки Дяченко), який зафіксував процес евакуації «Оленя» з Покровська.
Особливим у фільмі є кадр, де скульптура, знята з постаменту та закріплена на вантажівці, перетинає межі Донецької області. Складається враження, ніби Олень приїхав до Львова на тому ж транспорті безпосередньо з Донбасу. Організатори події вдало поєднали кінематографічний сюжет із реальністю. Під час подальшої мандрівки скульптури Україною зніматимуть продовження фільму, що висвітлюватиме шлях «Оленя» до Венеції. Цей матеріал також увійде до експозиції на Венеційській бієнале.
Перед виїздом за межі України скульптура побувала у кількох містах: Ясині, Києві, Івано-Франківську та, нарешті, у Львові.
Український павільйон на 61-й Венеційській бієнале представить проєкт «Гарантії безпеки». Головною героїнею проєкту стала художниця Жанна Кадирова, кураторський супровід здійснили програмна директорка Промприлад Артцентру Ксенія Малих та історик, голова ГО «Музей відкрито на ремонт» Леонід Марущак. Тематика проєкту присвячена проблемі невиконаних гарантій безпеки, заради яких Україна відмовилася від власного ядерного арсеналу.
Скульптура «Оригамі Олень» набуває символізму не випадково. Вона була встановлена у парку в Покровську на постаменті, де раніше стояв радянський військовий літак. 2024 року її евакуювали з рідного міста та доставили до Вінниці. В експозиції, що презентуватиметься у Венеції, також будуть представлені архівні документи, пов’язані з Будапештським меморандумом.
Головні ідеї проєкту можна сформувати так:
- Скульптура стала сучасним переосмисленням традиційної паркової анімалістичної скульптури.
- Спершу вона символізувала демілітаризацію України.
- Подальша доля «Оленя», який опинився в ролі мандрівника у пошуках прихистку, відображає ситуацію українців, змушених покинути свої домівки через війну.
- Робота відливалася з бетону безпосередньо на місці у Покровську, отже не призначалася для частих переміщень. Тому олень був зрізаний з постаменту, фактично «вирваний із корінням».
- Скульптура не може існувати самостійно без сторонньої підтримки, що викликає сильні емоції у глядачів.
Історик Леонід Марущак, один зі співкураторів проєкту, зауважує, що ця робота є символом трансформацій історичних наративів у публічному просторі та сучасних викликів, що стають перед культурними символами минулого. Він також підкреслює, що «Оригамі Олень» відображає зміну монументальної традиції України, коли замість військової символіки на публічних просторах з’являється мистецтво мирного часу, яким є паркова скульптура, стилізована під японське орігамі.
Програмна директорка Промприлад Артцентру Ксенія Малих додає, що проєкт переосмислює ключові моменти історії України:
- Замість радянського реактивного літака — символу ядерної зброї — з’явилась скульптура оленя, пов’язана з миром та пацифізмом.
- Демілітаризація, що почалася після підписання Будапештського меморандуму 1994 року, змінила вигляд українських публічних просторів.
- Українське суспільство сформувало пацифістські настрої.
- Водночас гарантії безпеки виявилися неефективними, і їх відсутність спричинила війну та втрату територій.
- Проєкт нагадує світовій спільноті, що пацифізм – це нині привілей, якого Україна не має.
Переповідь у форматі інтерв’ю з Леонідом Марущаком:
Що планувалося, коли відбувалась евакуація скульптури? Чи була вже запланована участь у бієнале?
- Ідея виникла лише цього року, коли стало очевидним символічне значення скульптури. Олень стояв на постаменті демонтованого у 2005 році радянського бомбардувальника, який у 1994 році було знято з посту після підписання Україною Будапештського меморандуму.
- Ця подія стала точкою відліку для осмислення втрати гарантованої безпеки та територіальної цілісності України.
- На Венеційській бієнале скульптура буде представлена у підвішеному стані — саме в такому вигляді, як була знята з постаменту, за допомогою строп.
- Цей образ символізує запитання «А що далі?», не лише щодо неозброєння, а й ставлення до історії та пам’яті.
Де розташований український павільйон на Венеційській бієнале?
- Україна не має власного павільйону. Колись український меценат Терещенко збудував павільйон для Російської імперії, який після утворення СРСР перейшов у спадок Російській Федерації.
- Україна орендує павільйон і наразі шукає можливості оптимально використати простір Джардіні для своєї експозиції.
Яка ситуація з російським павільйоном та підняттям російського прапора на бієнале й кінофестивалі?
- Російський павільйон, який закрили у 2022 році, досі залишається предметом уваги. Україна висловила офіційний протест щодо підняття російського прапора на кінофестивалі, що є частиною бієнале.
- Це сприймається як провокація і перевірка реакції Європейського Союзу та світової спільноти.
- Важливо реагувати на подібні дії, адже Росія використовує такі методи для впливу на світове сприйняття.
Як відбуватиметься транспортування скульптури до Венеції?
- Львів став останньою точкою в Україні, після чого «Оленя» перевантажать на інший транспорт і відправлять до Польщі.
- У грудні у польському Білостоці буде персональна виставка Жанни Кадирової.
- На початку наступного року скульптура вирушить до Венеції.
- Враховуючи складність місця проведення бієнале (Джардіні), де немає прямої дороги, скульптуру доведеться транспортувати на човнах.
- Така подорож стане новою пригодою для «Оленя».
Наступний фільм, що продовжить історію «Оленя», розкриватиме його поневіряння як об’єкта культурної спадщини, вимушеного мандрувати світом. Після завершення бієнале постануть питання щодо подальшої долі скульптури: повертати в Україну, де вона навряд чи може знову стати садово-парковим експонатом, чи залишити як музейний артефакт закордоном.
61-а Венеційська бієнале відбудеться з 9 травня до 22 листопада 2026 року.
Коротка інформація про ключових учасників проєкту:
-
Жанна Кадирова – українська мисткиня, творча практика якої зосереджена на темі російської агресії та урбаністичних просторах. Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2025) у галузі візуального мистецтва, володарка премій Her Art Prize (2025), PinchukArtCentre Prize (2013), та премії імені Казимира Малевича (2012). Активно працює та живе у Києві.
-
Ксенія Малих – мистецтвознавиця, кураторка та дослідниця сучасного мистецтва. Програмна директорка Промприлад Артцентру, співавторка дослідницької платформи PinchukArtCentre, співзасновниця артцентру Closer і кураторського об’єднання OK Projects.
-
Леонід Марущак – історик і дослідник української культурної спадщини, куратор і викладач. Голова ГО «Музей відкрито на ремонт», співзасновник мистецької ініціативи «Де Не Де», член експертної комісії з обліку об’єктів культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України (2021-2024), експерт освітньої платформи MriyDiy для вчителів.
-
Промприлад Артцентр – нова культурна інституція у місті Івано-Франківськ, розміщена на території інноваційного центру «Промприлад».
-
Громадська організація «Музей відкрито на ремонт» була створена як ініціатива для евакуації історико-культурних цінностей із зон активних бойових дій та ризику. Організація працює над порятунком музейних фондів України, а також приватних колекцій.
Якщо ви помітили неточність чи помилку на цій сторінці, будь ласка, виділіть її текст і натисніть Ctrl+Enter.
