Ексклюзивне розслідування BBC виявило, що Ендрю Маунтбаттен-Віндзор отримав мільйони фунтів від олігарха, який використав кошти компанії, причетної до кримінальної корупції. Казахстанський мільярдер Тимур Кулибаєв через своїх адвокатів повідомив, що для придбання колишнього маєтку Ендрю він залучив позику від компанії Enviro Pacific Investments, яка, за висновками італійських прокурорів, у 2007 році отримала гроші в рамках хабарницької схеми. Незважаючи на це, олігарх придбав маєток Саннінгхілл Парк в графстві Беркшир у тодішнього принца за 15 мільйонів фунтів із залученням фінансування від Enviro Pacific.
Кулибаєв, зять тодішнього президента Казахстану, посідав чільне місце у нафтогазовій галузі країни. BBC також дізналася про випадок, коли італійський бізнесмен визнав провину в корупції та хабарництві на користь олігарха. Адвокати Кулибаєва наполягають, що їхній клієнт не має жодного відношення до корупційних дій, а кошти, використані для купівлі Саннінгхілл Парк, були цілком законними. Ці факти ставлять під сумнів, чи міг тодішній принц випадково отримати вигоду від злочинних доходів і чи проводилися всі необхідні перевірки відповідно до законодавства. Торі Кітінг, експерт із відмивання грошей і директор Центру фінансів та безпеки, зазначив, що угода мала «очевидні сигнали тривоги», які мали б спонукати до ретельної перевірки, щоби уникнути можливого відмивання корупційних коштів. За повідомленнями, Кулибаєв заплатив на 3 мільйони фунтів більше за запропоновану ціну та приблизно на 7 мільйонів фунтів понад ринкову вартість будинку. Сам екс-принц відмовився коментувати, проте у 2009 році, відповідаючи на критику угоди, сказав: «Після отримання оплати це вже не моя справа. Якщо запропонували таку суму, я не збираюся шукати підводні камені й стверджувати, що мені переплатили».
### Історія на ринку нерухомості
Саннінгхілл Парк був подарований Ендрю королевою в 1986 році як весільний подарунок. Це був сучасний двоповерховий цегляний особняк із 12 спальнями, 12 ванними кімнатами і шістьма парадними залами, який часто порівнювали з супермаркетом Tesco. Після його першого виставлення на продаж у 2001 році, яке не принесло пропозицій, принц особисто долучився до пошуку покупця. У 2003 році, під час офіційного візиту до Бахрейну як торговельний посланець Великої Британії, він намагався продати маєток членам королівських родин Перської затоки. Однак остаточний покупець з’явився завдяки зв’язкам з Казахстаном. У 2002 році Ендрю став покровителем Британсько-Казахстанського товариства разом із тодішнім автократичним президентом Нурсултаном Назарбаєвим. Візит принца до Казахстану відбувся у 2006 році, а вже того ж року Назарбаєв зустрівся з королевою у Букінгемському палаці. У 2007 році надійшла пропозиція від Тимура Кулибаєва, зятя Назарбаєва.
### Роль олігарха Кулибаєва
На той час багатство Кулибаєва оцінювалося понад 1 мільярд фунтів, він керував суверенним фондом Самрук-Казиня, у чому концентрується основна частина нафтогазової галузі Казахстану. Убік солідних ділових зв’язків, Кулибаєв був пов’язаний із бізнесвумен і світською персонажкою Ґогою Ашкеназі, яка має двох дітей від відносин з олігархом. Ашкеназі колись описувала принца як близького друга, однак нині стверджує, що не спілкувалася з ним близько 15 років. У червні 2007 року Ендрю та Ашкеназі були сфотографовані на Ladies Day в Аскоті разом із королевою. У той же місяць було підписано договори на купівлю Саннінгхілл Парк, а Кулибаєв придбав будинок через офшорну компанію Unity Assets Corporation. Юридичні інтереси продавця представляли адвокати королівської родини Farrer & Co. Закриття угоди відбулося у вересні 2007 року, а того ж місяця британські платники податків оплатили чартерний рейс екс-принца до Казахстану як торговельного посла на суму 57 тисяч фунтів.
### Урядові занепокоєння та прихованість угоди
Під час продажу у 2007 році уряд Великої Британії висловлював занепокоєння «систематичною корупцією» в Казахстані. Міністр у справах Європи Джефф Гун повідомив парламент про «поширені» звинувачення у корупції в країні. Попри це, ідентичність покупця не розкривалася ні Кулибаєвим, ні продавцем, ні Букінгемським палацом. Відсутність вимоги щодо розкриття власників офшорних компаній, які купують нерухомість у Великій Британії, дозволяла приховувати ім’я Кулибаєва до 2010 року, коли про це дізналася преса.
### Зв’язки з корупційними схемами
У 2012 році виникли припущення щодо корупційних зв’язків угоди, коли італійські прокурори почали розслідування за участі Кулибаєва. Обвинувачення включали можливість використання хабарів для фінансування купівлі Саннінгхілл Парк через Enviro Pacific Investments. Розслідування не призвело до кримінальних звинувачень проти Кулибаєва. Проте BBC ознайомилася з документами судових процесів 2016–2017 років, які підтверджують, що італійські прокурори встановили, що Enviro Pacific Investments отримала гроші із хабарницької схеми.
Ці відомості були надані журналом L’Espresso у межах міжнародного розслідування Caspian Cabals за участю Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів. Enviro Pacific була пов’язана з компанією Aventall, через яку, за угодою з італійським нафтовим менеджером Аґостіно Б’янкі, здійснювалися виплати хабарів Кулибаєву та іншим казахським офіційним особам. Б’янкі визнав провину, проте Кулибаєв не був обвинувачений.
Згідно з угодою Б’янкі, Aventall управляв Массимо Гвідотті, якого описували як «передавача хабарів». Він розробив рейтинг впливу казахських олігархів, у 2009 році присвоївши Кулибаєву максимальну п’ятірку. На допиті Гвідотті заперечував розповсюдження хабарів. В іншій справі у Мілані прокурори заявили, що Aventall здійснила сумнівні виплати Enviro Pacific Investments, які обіцяли на суму 6,5 мільйонів доларів, але виявлені лише 1,5 мільйона. Останній платіж здійснили у квітні 2007 року, менш ніж за два місяці до укладання контрактів на об’єкт у Саннінгхілл Парк. Прокурори вказали, що Enviro Pacific була пов’язана з Кулибаєвим, проте виробництво у Мілані було закрите у січні 2017 року через неможливість пов’язати платежі з конкретними контрактами чи ідентифікувати отримувачів.
### Позиція Кулибаєва й його адвокатів
Адвокати Кулибаєва категорично заперечують будь-яке отримання хабарів, причетність до розподілу контрактів і участь у розслідуваннях в Італії. Вони стверджують, що Кулибаєв ніколи не володів і не контролював Enviro Pacific, а компанія не зберігала активи від його імені. При цьому представники олігарха підтвердили, що він отримав позику від Enviro Pacific у 2007 році на комерційних умовах за ринковою ставкою для купівлі Саннінгхілл Парк. Сума позики, про яку йдеться, становить близько 6 мільйонів фунтів, і згодом вона була повернена з відсотками. Адвокати підкреслюють, що кошти на придбання були повністю законними, а всі необхідні перевірки проведені належним чином. У зв’язку з наявністю конкуренції за нерухомість, Кулибаєв заплатив ціну у 15 мільйонів фунтів для забезпечення успішного придбання.
### Червоні прапорці угоди
Після купівлі маєток кілька років стояв порожнім і був знесений у 2016 році. На його місці збудували новий двоповерховий особняк із 14 спальнями, який також залишився без мешканців. Немає доказів того, що колишній принц знав про походження коштів Кулибаєва. Водночас низка обставин угоди мала викликати підозри або «червоні прапорці», на які адвокатам Ендрю слід було звернути увагу, зокрема:
– Занепокоєння британського уряду щодо «систематичної корупції в Казахстані» на той час.
– Посада Кулибаєва як державного службовця і зятя тодішнього президента Казахстану.
– Використання складних офшорних структур із численними компаніями та договорів позики без очевидного логічного пояснення.
– Імовірне завищення ціни майна.
– Відсутність прозорості щодо особи покупця.
Торі Кітінг, експерт із відмивання грошей, зазначив, що незалежно від статусу клієнта — чи то член королівської родини, олігарх чи мільярдер — юридичні представники мають бути пильними до юридичних і репутаційних ризиків, притаманних офшорним інвестиціям у британську нерухомість. Він нагадав, що з 2004 року законом передбачено суворий контроль джерела коштів, у тому числі ідентифікацію власників офшорних компаній, які купують нерухомість. Маргарет Ходж, урядова уповноважена із протидії корупції, висловила «глибоке здивування» викриттями BBC та наголосила, що у цій скандальній угоді могли бути задіяні «продажі злочинних доходів». Вона закликала до ретельного розслідування з боку парламенту та компетентних державних органів і наголосила, що «ніхто не стоїть над законом».
Як і сам колишній принц, Букінгемський палац утримується від коментарів. Юридична фірма Farrer & Co, яка представляла інтереси королівської родини, також послалася на клієнтську конфіденційність. При цьому адвокати покупця стверджують, що всі необхідні процедури на той час були дотримані й вони знали про особу фактичного покупця.
### Поточна ситуація та юридичні наслідки
Після відставки Назарбаєва у 2019 році новий уряд Казахстану розпочав судові позови у Швейцарії щодо повернення мільйонів доларів, які, на їхню думку, були здобуті шляхом корупції. Хабарницька схема в Італії, пов’язана з Кулибаєвим, є частиною цього розслідування, однак олігарх не включений до списку обвинувачених. Згідно з медійними повідомленнями на початку 2025 року, Кулибаєв нібито веде перемовини про виплату Казахстану 1 мільярда доларів (741 мільйон фунтів) у зв’язку з розслідуванням багатств, нажитих за президенства його тестя. Юристи олігарха спростовують будь-які звинувачення у незаконному збагаченні і наполягають, що його багатство було накопичене у результаті тривалої підприємницької діяльності, а переговори про компенсації не ведуться.
### Саннінгхілл Парк: минуле і сьогодення
Особняк Саннінгхілл Парк, збудований у 1980-х роках, неодноразово геройстав осуду через свій зовнішній вигляд, схожий на супермаркет Tesco. Після придбання Кулибаєвим будинок довгий час стояв покинутий, а у 2016 році був знесений. Нова розкішна резиденція, побудована на його місці, також залишилася без мешканців, що додало інтриги до історії навколо цього майна.
Фото ілюструють різні етапи історії: портрети Тимура Кулибаєва, світлини колишнього і нового маєтку, а також образи ключових осіб, пов’язаних із цією справою, серед яких Ендрю Маунтбаттен-Віндзор і Гога Ашкеназі.
Ця історія продовжує привертати увагу громадськості та викликати запитання про прозорість і етичність угод із нерухомістю, особливо якщо вони пов’язані з особами, які займають високі позиції у світі політики та бізнесу, ймовірно з використанням впливу та сумнівних фінансових схем.
