Можливо, це був останній раз, коли ми побачили принца Гаррі на місці свідка у суді після багатьох років його публічних судових розглядів із пресою. Після складних, напружених та емоційних обмінів у Високому суді навряд чи можна припустити, що ця процедура залишить у нього теплі спогади.
Сам принц описав цей останній судовий процес як «жахливий досвід». Нині він позивається проти Associated Newspapers у своїй третій значущій юридичній суперечці з медіагрупою. За дві години допиту він різко засудив те, що назвав «огидним» відчуттям, ніби він позбавлений права на приватне життя, і розповів про емоційний тягар від нібито незаконного втручання преси в його життя та життя його родини.
У своїх словах, що, ймовірно, стали останніми у британському суді, принц Гаррі відверто заявив: «Вони зробили життя моєї дружини суцільним пеклом», — голосінь у його голосі змусила всіх замислитися.
Описуючи себе як високого, худорлявого чоловіка в темному костюмі та краватці, Гаррі надавав свідчення про своє сприйняття тривалого переслідування засобами масової інформації, які, за його словами, застосовували протиправні методи для отримання інформації. Його поведінка відображала наскільки ця справа була для нього особистою: лаконічні й іноді напружені відповіді стосовно низки публікацій, які він називав «комерціалізацією» його приватного життя й життя близьких йому людей.
Принц підкреслив, що ця ситуація довела його до стану «параної», викликаної постійною увагою до нього, його особистих стосунків і близьких. Суддя Ніклін час від часу втручався, нагадуючи Гаррі, що потрібно лише відповідати на поставлені питання без зайвих суперечок. Попри це, свідок залишався ввічливим, однак помітно стриманим — так, наче він активно контролював свої емоції, щоб не підняти голос.
Невідомо, чи на місці, де сидів принц, були звичні пластикові таблички з проханням звертатися до судді як «Ваше Честь». У своїх свідченнях Гаррі змалював картину приватного життя, оточеного тривогою через витоки інформації й втручання, що породжує недовіру та підозру до оточення. Він відкинув припущення, що деякі журналісти, які готували ці публікації, були його друзями. На зауваження, що одна з них бувала в тих самих нічних клубах, що й він, Гаррі різко відповів: «Хай щастить їй».
Картина, яку представив принц, охоплювала весь масштаб страждань від переслідування преси з акцентом на те, що для отримання інформації застосовувалися незаконні методи. Проти нього виступав адвокат Associated Newspapers Ентоні Вайт — спокійний, беземоційний, який намагався надати альтернативне пояснення походження матеріалів, доводячи, що вони були отримані легальними шляхами.
Поки Гаррі висловлював емоції, протилежний сторона наголошувала на ретельних деталях, тому можна сказати, що це була боротьба «важкого меча з лазером». Іноді Геррі звучав більш оборонно, ніж сама сторона захисту.
Як дійство ця судова справа не відповідала типовим уявленням про драматичний процес у суді. «Свідок» насправді сидів у піднятій частині з дерева, за комп’ютерним екраном та численними мікрофонами. Сам зал виглядав не як історична зала з багатою обробкою, а скоріше як аудиторія університету, обладнана меблями від Ikea, де ряди юристів оточені коробками з документами.
Так само, стиль суду здався більш сучасним, ніж більшість обговорюваних газетних матеріалів, адже багато з них були написані багато років тому, у зовсім іншій епосі таблоїдної преси.
У свідомості широкого загалу Гаррі часто асоціюють із вічною молодістю — як молодшого брата і сина. Проте цього разу у залі він, уже в сорокових роках, розглядав історії, що датуються минулими роками.
Справу очікують ще кілька тижнів, і обидві сторони продовжать захищати свої позиції. З точки зору принца, він витримав цей судовий етап, висловивши свій моральний протест, при цьому уникаючи висловлювань, які могли б спричинити нові публікації про його родину.
Після свого виступу принц Гаррі прокоментував: «Сьогодні ми нагадали групі Mail, хто саме стоїть на суді і з якої причини».
Обидві сторони заявляють про перевагу у диспуті, але жодна поки не завдала вирішального удару.
Раніше розгляд справи за участі члена королівської сім’ї був справжньою сенсацією — подією, що не траплялася у сучасну епоху.
Для Гаррі, враховуючи багаторічні юридичні кампанії та помітний стрес від судових процесів, це може означати майже завершення давньої глави його життя.
