Балкон товариства «Просвіта» у Львові, звідки Ярослав Стецько зачитував історичний документ
У вівторок, 30 червня, у Львові відзначили 85-ту річницю проголошення Акта відновлення Української держави. Символічна реконструкція цієї знакової події відбулася на балконі будинку колишнього товариства «Просвіта», де у 1941 році Ярослав Стецько виголосив в історичному контексті важливий документ. Під супровід військового оркестру та спільне виконання гімну України чоловічою капелою «Дударик» львів’яни вшанували пам’ять, на що навіть зупинялися трамваї, що проїжджали через площу Ринок.
Нинішня кам’яниця на площі Ринок, 10 функціонує як Музей етнографії та художнього промислу. 85 років тому ця будівля належала українському товариству «Просвіта», у стінах якого відбувалися доленосні історичні події. Саме 30 червня 1941 року з балкона другого поверху з цієї кам’яниці Ярослав Стецько зачитав Акт відновлення Української держави. Цей документ був сміливим заявленням права українського народу на свободу, відмовою бути простими фігурами в грі тоталітарних режимів під час Другої світової війни. Відтак нацистська влада розпочала масові арешти й розстріли членів Організації українських націоналістів (ОУН).
Доктор історичних наук, професор Львівської політехніки Ігор Гаврилів розкрив значення Акта, реакцію нацистського режиму та його вплив на подальший опір українців у боротьбі за незалежність держави. За його словами, цей документ 30 червня 1941 року став своєрідним підсумком двадцятирічної боротьби Української військової організації та її наступниці — Організації українських націоналістів — за створення самостійної Української держави.
Ігор Гаврилів наголосив, що сформований уряд — Українське державне правління — був коаліційним та складався з 60 членів, з яких лише 9 представляли ОУН. Спершу очільником мав стати знаний професор медицини Мар’ян Панчишин, але після його відмови на чолі уряду став Ярослав Стецько. Було визначено, що похідні групи ОУН будуть нести Акт, як зазначено у зверненні, від Попраду й Сяну до Волги та Кубані.
Варто також зазначити ключові факти про поширення Акта:
- Акт відновлення Української держави було тричі зачитано по радіо.
- Документ регулярно друкувався у пресі.
- У різних містах проводилися плебісцитні акції, де, за підрахунками історика, близько 80% населення підтримали це рішення.
Створена із ради сеньйорів Українська національна рада виконувала функції парламенту до липня 1942 року. Її підтримували уряди у вигнанні, як от УНР і гетьманців. Почесним президентом установи став митрополит Андрей Шептицький. Українське державне правління почало організацію місцевих адміністрацій та формування українських збройних сил.
Історик також підкреслив, що ОУН неодноразово попереджала німецьку владу: якщо вони виступатимуть як окупанти, а не визволителі, вони зазнають поразки. Ця прогноза реалізувалась у подальших воєнних діях, проте адміністрація Третього Рейху заявила, що українці повинні відмовитися від своїх державницьких прагнень і замість цього «збирати врожай», аби годувати окупаційну владу.
Хоч Акт відновлення Української держави не мав на меті заподіяти шкоду іншим народам, він був сприйнятий негативно. Внаслідок цього німці розпочали масові репресії: до вересня 1941 року було заарештовано близько 1500 членів ОУН.
Окупаційна влада розділила територію України, що викликало мобілізацію українського патріотичного руху в підпілля та створення партизанських структур. На їхній основі була сформована Українська повстанська армія (УПА), яка боролася під гаслом «Здобудеш Українську державу або загинеш в боротьбі за неї». Боротьба за незалежність триває і сьогодні, продовжуючись у спадок нащадками.
Відео Omega
Фото ЛОВА
Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
