8 листопада в Україні відзначають свято Собору Архистратига Михаїла та всіх інших небесних безтілесних сил. В наш час молитви до архангела Михаїла мають особливе значення, адже він очолює небесне військо у боротьбі зі злом і є захисником воїнів. Інформаційне агентство Omega пропонує ознайомитися з найдавнішими дерев’яними церквами Львівської області, присвяченими архангелу Михаїлу, які сьогодні святкують храмове свято.
Стара Скварява
Церква Архистратига Михаїла в селі Стара Скварява, що поблизу Жовкви, була зведена у 1508 році, про що свідчить напис на її стіні. Це друга найдавніша дерев’яна святиня Львівщини після храму Святого Духа у Потеличі, спорудженого у 1502 році. Спочатку церква розташовувалася в сусідньому селі Глинсько, звідки її у 1715 році перенесли до Старої Скваряви. Іконостас цієї церкви вважається однією з найцінніших пам’яток іконопису: найдавніші ікони датуються серединою XVI століття. Намісний ряд, виготовлений у 1677-1687 роках, створив видатний представник Жовківської іконописної школи Іван Руткович.
Нині церква функціонує як музей сакрального мистецтва XVI–XVIII століть, є філією Львівського музею історії релігії.
Воля-Висоцька

Ще одне село у Жовківському районі — Воля-Висоцька — може похвалитися дерев’яною церквою, збудованою у 1598 році, що підтверджує дата, вирізьблена на вході. Ця пам’ятка вирізняється п’ятиярусним іконостасом роботи талановитих жовківських майстрів. Вважається, що дияконські ворота, ікони чину моління, пророчого ярусу та Тайної вечері написав відомий іконописець Іван Руткович, двічі підписуючи свої твори.
Церква вирізняється добре збереженим стінописом початку 1610-х років. Дві ікони з цієї святині – «Богородиця з Ісусом та пророками» і «Архистратиг Михаїл з діяннями» – тепер зберігаються у Національному музеї у Львові.
Ісаї

Дерев’яна церква Святого Архистратига Михаїла у селі Ісаї Турківської громади була споруджена у 1663 році, хоча її розписи датуються початком XIX століття. Особливістю храму є розписаний портал із зображеннями архистратига Михаїла, апостолів Петра й Павла на дверних отворах, а також гравірований напис «1801 рік», що датує час реконструкції та нанесення настінних розписів.
У церкві збереглися:
- оригінальні замки з ключами;
- керамічні декоративні елементи;
- приклади народної поліохромної скульптури та малярства;
- ікона, на якій згадується «улюблений» імператор Франц Йозеф.
Дві ікони XV століття, які походять з цієї церкви, зберігаються у Національному музеї у Львові. Там же експонуються відреставровані церковні хоругви XVIII століття. Біля храму розташована пуста труна-кенотаф, що, згідно з легендами, слугувала місцем ув’язнення епідемії (чуми або холери), яка вражала населення наприкінці XIX століття.
Дізнатися більше про інші цікаві пам’ятки Львівщини й інших регіонів ви можете у рубриці «Краєзнавство».