Вид з дзвіниці храму святого Андрія відкриває панораму на внутрішній дворик Бернардинського монастирського комплексу.
Наступного дня після ракетної атаки російських безпілотників на Львів, що відбулася 25 березня 2026 року, у повітрі біля площі Соборної, поруч із Бернардинським монастирем, ще відчувався запах паленого. Потужна вибухова хвиля спричинила пошкодження дзвіниці XVII століття храму святого Андрія, а також обгоріли прилеглі споруди комплексу. Журналісти Omega змогли піднятися всередину дзвіниці, щоб наочно продемонструвати масштаби нанесених руйнувань.
Масивний дзвін вагою понад тонну міг призвести до руйнування перекриття
Піднімаючись дерев’яними сходами дзвіниці, впадають у вічі сліди сажі. На верхньому ярусі, де розташовані дзвони, картина руйнувань стає особливо виразною. Представник церкви святого Андрія, Тарас Соляник, зазначає, що ситуація могла бути значно більшою за наслідками, якби пожежу не погасили вчасно.
Він пояснює: «Якби підлога прогоріла – вогонь поширився б далі, ушкоджуючи балки. Існувала висока ймовірність, що дзвін, вагою понад тонну, міг впасти». За його словами, якби дзвін прорвав всі перекриття і зупинився внизу, збитки були б значно серйознішими, і доступ до дзвіниці став би фізично неможливим.
Однак пожежу вдалося загасити вчасно. Фахівці Львівської політехніки провели обстеження пошкоджень, зафіксувавши рівень горіння від 5 мм до кількох сантиметрів на місцях ураження конструкцій. Враховуючи вагу дзвону та стан балок, це не є критичним для цілісності споруди.
«Зараз немає загрози провалення підлоги або неспроможності балок витримати вагу дзвону», – підтверджує представник церкви.
Головне завдання – захистити розбите вікно
Нині, за словами представника храму, першочерговим завданням є перекрити вибите вікно у дзвіниці до зміни погодних умов, адже дощі можуть призвести до протікання води всередину і подальшого руйнування конструкції.
Він пояснює: «Найбільша проблема – це закрити це вікно, якого фактично немає. Воно було ідентичним до інших, дзеркально розташованим, з відповідними ставнями для захисту приміщення від сонця. Такі вікна були чотири, тепер залишилося три». — показуючи на діру в стіні.
Вибуховою хвилею повністю вибито вікно у дзвіниці церкви святого Андрія / Фото Omega
Інше вікно у дзвіниці також пошкоджене, вибито шибки / Фото Omega
Щодо електропостачання – воно вже частково відновлене. Представник церкви уточнив: «Світло є на нижніх поверхах, фахівці підтвердили, що стан електропроводки задовільний». Назвав це одним із найменш проблемних аспектів відновлення.
Пошкодження вітражів усередині церкви
Крім дзвіниці, вибухом постраждали і внутрішні приміщення храму. За словами представника церкви, в будівлі працювала комісія Служби безпеки України, що проводила слідчі дії.
«Було пошкоджено близько чотирьох вітражів. Вони були зашиті фанерою, проте це не врятувало їх від руйнування», – розповів він.
У церкві святого Андрія вибухова хвиля вибила вітражі / Фото з фейсбуку Євгена Бойка
Вітражі у церкві святого Андрія після вибуху / Фото з фейсбуку Євгена Бойка
Бернардинський комплекс є пам’яткою національного значення, що включена до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, тому процес реставрації буде тривалим і складним. Зараз проходить етап оцінки завданих збитків.
Попереду науковці та спеціалісти мають виконати ряд важливих кроків:
- Підготувати ґрантові проєкти для залучення фінансування;
- Провести вичерпні технічні розрахунки;
- Отримати погодження відповідної документації в Міністерстві культури.
Представник церкви розповів: «Після того, як вікно буде закрито, розпочнеться довший реставраційний період. Потрібно буде готувати проєкти, виконувати розрахунки для початку відновлення будівлі». Обгорілі балки замінювати не планують через їхню автентичність. Їх лише очистять і, можливо, проведуть консервацію.
Незважаючи на присутність спецслужб і запах паленого, життя у храмі святого Андрія не зупинилося: у внутрішньому дворі тривають роботи з ліквідації наслідків вибуху, тож сторонніх осіб туди наразі не допускають.
Біля воріт монастирського комплексу зібралися численні львів’яни: хтось прийшов оглянути збитки, а хтось – потрапити на вечірню службу. Храм продовжує приймати вірних, і кількість людей, які приходять до молитви, неухильно зростає, незважаючи на вибиті вітражі.
У штаб-квартирі ЮНЕСКО висловили глибоку стурбованість подією. Організація, яка у 1998 році внесла історичний центр Львова до Світової спадщини під ризиком, нагадує про існування Гаазької конвенції 1954 року, що зобов’язує охороняти культурні цінності, а не ставити їх під загрозу атак безпілотниками.
В офіційній заяві ЮНЕСКО, втім, уникають вказувати, хто саме стоїть за атаками на пам’ятку XVII століття. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга раніше оголосив про майбутній візит міжнародних експертів, які мають особисто перевірити, що обвуглена деревина у дзвіниці та пошкоджені фрески є наслідками воєнних дій Росії. Водночас, у Українському інституті національної пам’яті закликають посилити санкції та виключити Росію зі складу ЮНЕСКО.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.