Іран уже десять днів переживає один із найжорсткіших інтернет‑шаутдаунів у своїй історії: 92 мільйони громадян позбавлені доступу до будь-яких інтернет послуг, а також спостерігаються перебої у роботі телефонного зв’язку та текстових повідомлень.
Влада Ірану припинила інтернет‑послуги 8 січня, ймовірно, з метою подавлення протестів та уникнення міжнародного розслідування щодо силового розгону демонстрантів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагхчі заявив, що відключення інтернету стало відповіддю на, за його словами, “терористичні операції”, спрямовані ззовні.
Офіційного повідомлення щодо відновлення роботи інтернету досі немає, однак нові джерела вказують на те, що влада може планувати встановити довготривалі обмеження. Так, 15 січня інформаційне агентство IranWire повідомило, що речниця уряду Фатеме Моджерані заявила журналістам, що доступ до міжнародного інтернету не буде відновлено принаймні до іранського Нового року наприкінці березня.
Спостерігачі інтернет‑свободи з організації FilterWatch вважають, що влада Ірану поспішно впроваджує нові системи та норми, мета яких — відрізати країну від світового інтернету.
FilterWatch наводить інформацію з неназваних джерел у владі:
– не слід очікувати на швидке відновлення доступу до міжнародного інтернету;
– навіть після відновлення з’єднання воно не матиме колишнього вигляду та обсягу.
Хоча BBC не може незалежно підтвердити ці відомості чи терміни їхнього впровадження, журналісти BBC Persian також повідомили про інформування, що доступ до інтернету відновлюватиметься не найближчим часом.
—
### Від тимчасового відключення до повного “комунікаційного вакууму”
Іран протягом багатьох років суворо контролює доступ до мережі, блокуючи західні соціальні мережі й новинні платформи, зокрема BBC News.
Попри це, значна кількість жителів країни обходила обмеження, використовуючи віртуальні приватні мережі (VPN) для доступу до популярних додатків, зокрема Instagram.
Правозахисники з організації Access Now наголошують, що Іран систематично застосовує інтернет‑цяpської, щоб приховати масове насильство та жорстокі репресії під час протестів, як це було у листопаді 2019 і вересні 2022 років.
Згідно з даними Kentik, спеціалізованої компанії з аналізу трафіку:
– збільшення потоку даних у напрямку до Ірану почалось о 3:42 ранку місцевого часу 17 січня;
– проте рівень підключення залишається вкрай обмеженим — близько 0,2% від показників до початку шалтай-шалтай 8 січня.
Інтернет‑шаутдаун, також накладений під час конфлікту між Іраном і Ізраїлем у червні 2025 року, тривав менше в порівнянні із теперішнім блокуванням.
Благодійна організація Access Now у своїй публічній заяві вказала на нагальну потребу повного відновлення інтернету, оскільки обмеження життєво важливих сервісів:
– загрожують життю громадян;
– сприяють безкарності влади у питаннях порушення прав людини.
Вже зараз фіксуються значні втрати через блокування мережі, особливо в сфері електронної комерції.
Станом на 18 січня агентство Human Rights Activists News Agency (HRANA) оцінює:
1. Понад 3 300 підтверджених смертей протестувальників;
2. Більше 4 380 випадків знаходяться на розгляді;
3. Кількість затриманих сягає 24 266 у 187 містах.
Реальні цифри, ймовірно, більш значні, однак їх не вдається незалежно перевірити через обмежений доступ до інформації.
—
Проект моніторингу інтернету FilterWatch зазначає, що чинне відключення знаменує початок нової етапу “цифрової ізоляції”, передбачає посилене стеження за змістом онлайн‑повідомлень.
Амір Рашиді, директор із кібербезпеки та цифрових прав у Miaan Group, що керує FilterWatch, повідомив BBC про плани створення багаторівневої системи, де доступ до глобальної мережі буде надаватися не автоматично, а лише після попередньої реєстрації та перевірки користувачів.
Він додав, що технічна база такого контролю існує в Ірані вже кілька років.
—
### Хто ухвалює рішення про Інтернет?
За словами FilterWatch, плани щодо мережевого контролю не афішуються, і ключові рішення все більше концентруються у руках служб безпеки, а не цивільних міністерств.
Ще однією можливою причиною такого жорсткого контролю може стати захист від кібернападів, кількість яких у країні зросла і має значний резонанс останніми роками.
Аналітики попереджають, що ці плани можуть реалізуватися не повною мірою або застосовуватися нерівномірно через внутрішньополітичні суперечності, а також економічні та технічні обмеження.
За словами Аміра Рашиді, ризики для постачальників інтернету і здатність користувачів швидко адаптуватися або змінювати платформи можуть ускладнити реалізацію таких заходів.
—
### Подібні моделі контролю у світі
Якщо Іран втілить подібні заходи, він приєднається до країн із суворою державною регуляцією інтернету, зокрема Росії та Китаю.
Китай встановив один із найжорсткіших режимів контролю над мережею — величезна цензура охоплює не лише внутрішні дискусії, а й обмежує доступ громадян до міжнародних ресурсів.
Відомий як “Великий китайський файрвол”, цей механізм блокує доступ більшості світового інтернету, низки західних соціальних мереж, таких як Facebook, Instagram, YouTube. VPN‑сервіси теж використовувати стає дедалі складніше.
У 2019 році Росія почала експерименти над створенням концепції Ru-net — аналога, що дозволить у разі надзвичайних ситуацій відключати країну від світової мережі.
На відміну від Китаю, який будував системи контролю ще на початку масового розвитку інтернету, Росії доводиться впроваджувати їх у вже існуючу, складну інфраструктуру.
Російська система передбачає функцію “kill switch”, яка дозволить забезпечувати внутрішній інтернет‑трафік без виходу до зовнішніх мереж — свого роду “цифрові кордони”. Наразі така система не пройшла повного тестування.
—
### Яким шляхом рухається інтернет в Ірані?
Схоже, Іран планує впровадження гібридної моделі інтернет‑контролю, що поєднує елементи китайської та російської систем.
За оцінкою професора комп’ютерної безпеки Алена Вудворда з університету Суррею, який ознайомився з відповідними звітами, нинішній інтернет‑шендаун — це ідеальний момент для режиму реалізувати технічні зміни та встановити суворий контроль, доки мережа повністю відключена.
Амір Рашиді наголошує, що ключовим фактором є політична воля, тож питання стрімкості або повноти реалізації нових обмежень більше залежить від політичної кон’юнктури, ніж від технічних можливостей.
—
### Вплив інноваційних технологій на контроль Інтернету
Супутникові сервіси інтернету, такі як Starlink та інші рішення з низькою навколоземною орбітою (LEO), ускладнюють контроль над інтернетом у періоди протестів.
Вони дозволяють користувачам обійти цензуру та відновити підключення, використовуючи сигнал від супутників.
Влада Ірану змогла перешкоджати роботі деяких терміналів Starlink, але BBC підтверджено, що після оновлення програмного забезпечення частина обладнання лишається робочою, незважаючи на спроби блокування.
Сервіс Starlink, власником якого є Ілон Маск, також скасував плату за підписку для іранських користувачів.
Незважаючи на зусилля репресивних режимів, експерт Ален Вудворд зберігає обережний оптимізм щодо майбутнього інтернету, враховуючи:
– розвиток технологій LEO;
– здатність сучасних мобільних пристроїв зв’язуватися через супутники навіть при відсутності інтернету для надсилання SOS‑сигналів;
– поява нових додатків на базі mesh‑мереж (Bluetooth) для створення локального зв’язку там, де немає інфраструктури.
За його словами, хоча боротьба між відкритістю Інтернету та репресивними контролерами триває, остаточно універсальний доступ до мережі є майбутньою неминучістю.
