Надійне постачання комп’ютерних чіпів має вирішальне значення для Арноба Роя, співзасновника компанії Tejas Networks. Його фірма, розташована в Бангалорі, Індія, постачає обладнання для мобільних телефонних мереж та широкосмугових інтернет-з’єднань. За словами Роя, їхня компанія фактично забезпечує електроніку, що переносить трафік через телекомунікаційні мережі.
Для цього потрібні спеціальні чіпи, розроблені саме для телекомунікаційних завдань. Чіпи для телекомів суттєво відрізняються від звичайних споживчих або смартфонних процесорів. Вони здатні обробляти величезні обсяги даних, що надходять одночасно від сотень тисяч користувачів. Надійність, наявність резервування та безвідмовна робота є критично важливими — архітектура таких чіпів повинна це підтримувати.
Компанія Tejas проектує більшість таких чіпів в Індії, яка славиться своїм досвідом у сфері розробки мікрочіпів (або напівпровідників). Орієнтовно 20% інженерів з розробки напівпровідників у світі працюють саме в Індії. Як зазначає Амітеш Кумар Сінха, заступник секретаря Міністерства електроніки та інформаційних технологій Індії, приблизно кожна провідна світова компанія-виробник мікрочіпів має в Індії найбільший або другий за величиною дизайнерський центр, де створюються інноваційні продукти.
Однак, в Індії відсутні виробничі підприємства з випуску напівпровідників. Тому індійські компанії, як-от Tejas Networks, розробляють необхідні чіпи в Індії, але замовляють їхнє виготовлення за кордоном.
Проблеми цієї схеми стали очевидними під час пандемії Covid-19, коли постачання чіпів було припинено, що змусило підприємства в багатьох галузях скоротити виробництво. Як підкреслює Арноб Рой, пандемія показала надвисоку концентрацію виробництва напівпровідників у світі, що є суттєвим ризиком. Цей факт змусив Індію розвивати власну індустрію напівпровідників.
За словами Амітеша Кумара Сінха, який очолює урядові ініціативи з розвитку цієї індустрії, пандемія довела крихкість глобальних ланцюгів постачань. Якщо в одній частині світу відбувається зупинка, виробництво електроніки порушується у всьому світі. Саме тому Індія розбудовує власний екосистемний ланцюг виробництва напівпровідників, щоб знизити ризики та підвищити стійкість.
Розвиток індустрії в країні передбачає визначення тих частин виробничого процесу, де Індія має конкурентні переваги. Виробництво комп’ютерних чіпів складається з кількох етапів:
1. Проектування – в цьому напрямку Індія вже демонструє значні успіхи.
2. Виробництво пластин (виварювання пластинок) — тонкі силіконові підкладки із нанесеними на них електронними схемами виготовляються за допомогою наддорогого обладнання на великих заводах, які називаються “фабами”. Цей процес, особливо для найсучасніших чіпів, наразі домінують компанії з Тайваню, а Китай активно намагається наздогнати їх.
3. Нарізка великих силіконових пластинок на окремі мікрочіпи, їх пакування у захисні корпуси, монтаж контактів і тестування. Цей етап відомий як аутсорсингова збірка, пакування і тестування (Outsourced Semiconductor Assembly and Test, Osat).
І саме третя стадія є пріоритетом для Індії. За словами Ашока Чандака, президента Індійської асоціації електроніки та напівпровідників (IESA), збірка, тестування й пакування легше запускати, ніж виготовлення пластин, тож країна спершу розвиває цей сегмент. Він повідомляє, що кілька таких заводів мають розпочати масове виробництво вже цьогоріч.
Компанія Kaynes Semicon, заснована у 2023 році, стала першою індійською фірмою, що запустила завод з виробництва напівпровідників за підтримки уряду. Вона інвестувала 260 мільйонів доларів у фабрику для збірки та тестування комп’ютерних чіпів у північно-західному штаті Гуджарат. Сирове виробництво стартувало у листопаді минулого року.
Як відзначає Рагху Панікер, генеральний директор Kaynes Semicon, пакування чіпів – це не просто розміщення їх у коробку, а багатокроковий виробничий процес, що включає від 10 до 12 операцій. Саме тому цей етап нарівні з виготовленням самого чіпа має принципове значення – без нього пластинка з чіпами непридатна для промислового використання.
Фабрика не виробляє найсучасніші мікрочіпи для новітніх мобільних телефонів чи навчання штучного інтелекту. За словами Панікера, наразі Індії не потрібні найбільш складні чіпи для дата-центрів або AI, адже попит і технологічні можливості поки що зосереджені в інших напрямках.
Вироблені в Kaynes Semicon чіпи орієнтовані на застосування у автомобільній, телекомунікаційній і оборонній галузях. Ці пристрої не такі “гламурні”, але мають велике економічне й стратегічне значення для країни. “Промисловість будують через обслуговування власного ринку. Складність може з’явитися пізніше, головне – масштаб,” – додає керівник.
Компанія зіткнулася із суттєвими викликами:
– Вперше створювала чисту кімнату для виробництва мікрочіпів на території Індії.
– Вперше встановлювала спеціалізоване обладнання.
– Вперше навчала працівників технологіям, які раніше в країні не застосовувалися.
Панікер підкреслює, що виробництво напівпровідників вимагає високої дисципліни, ретельної документації та контролю процесів, що суттєво відрізняється від традиційного машинобудування. Зміна корпоративної культури є таким самим важливим кроком, як і технічний розвиток.
Одною з найбільших проблем залишається підготовка кадрів. “Навчання потребує часу, скоротити термін п’ятирічного досвіду до шести місяців неможливо, це найбільше вузьке місце,” – констатує він.
Повертаючись до Tejas Networks у Бангалорі, Арноб Рой з нетерпінням чекає можливості закуповувати більше обладнання, виробленого локально. Він впевнений, що впродовж наступного десятиріччя в Індії з’явиться значна виробнича база напівпровідників, яка безпосередньо допоможе таким компаніям, як їхня.
Це лише початок тривалого шляху. За словами Роя, індійські фірми з часом зможуть проектувати й виробляти повні телекомунікаційні набори мікрочіпів, однак це вимагатиме терплячих інвестицій і часу. Розробка високотехнологічних продуктів – тривалий процес, і Індія лише починає підтримувати цього роду інноваційні вкладення.
